Два дні, 30 вересня та 1 жовтня, горіла Корюківська фабрика шпалер. Згоріло приміщення складу, п’ять тисяч квадратних метрів.
У четвер, 2 жовтня, залишки складу шпалер уже не димлять. Ллє дощ. Фонтанує вода з пожежного гідранта. Крізь обвалені стіни видно пошматовані вогнем нутрощі складу. Зараз не скажеш, що там зберігалися шпалери. Вміст складського приміщення вигорів ущент. Обвалився дах. Покрутило перегородки, стелажі. Обвалені стіни, шмаття, уламки, недогарки валяються аж до дороги. Територія від тротуару огороджена червоно-білою стрічкою. Смердить гаром. Але тільки поряд з фабрикою. Сліди диму і його запах нищить злива.
Корюківська фабрика шпалер — відоме на всю область підприємство. А в Корюківці майже в кожного там хтось працює або працював. Фабрика допомагала місту з дорогами, ремонтами, оснащенням для лікарні, навіть з подарунками дітям до свят. Тому пожежу сприйняли близько до серця майже всі.
— Був у селі. Подзвонила сестра з Чернігова: «Що у вас там, фабрика горить?» Страшне… — якраз проходить під руїнами складу 65-річний Олександр ДУДКО, житель Корюківки. — Вибуху не було, значить, загорілося зсередини. Але чому не спрацювала пожежна сигналізація, датчики диму? — розмірковує чоловік.
Олександр Дудко біля руїн згорілого складу в Корюківці
Територія фабрики велика. Склад, що згорів, — на іншому боці від прохідної та адмінприміщень.
Працівники будівель поряд кажуть, що спочатку полум’я видно не було. Дим виходив з-під даху. Тхнуло вінілом.
Відкритий вогонь спалахнув пізніше.
Щось вибухало, утворюючи темні клубки. На місто летіли чорні клапті. Був сильний вітер, і дим ішов поверху в один бік. Його винесло за місто.
Робітники з офісних та торгівельних приміщень, що поряд, розійшлися. Деякі жителі міста, навпаки, прийшли з дому подивитися на пожежу.
У Корюківці сумніваються, що загорілося від несправної проводки. Так само як і від кинутої цигарки. На складах встановлена потужна протипожежна система.
— Доскорочувались, — є і така думка.
Стверджують, це перша потужна пожежа на фабриці.
У вівторок увечері ходив дивитися на пожежу 17-річний Ярослав ЧУДАКОВ. Хлопець якраз гостював у сестри в Корюківці. Сам з Олександрівки, навчається у Сновську.
— Диму надихався тоді, – згадує Ярослав. — Захар, племінник, прийшов десь о 16.00: «Фабрика горить!» Я не повірив. Близько 19.00 пішов глянути. Справді, з боку «Рибацького магазину» горить великий склад. Доки стіни стояли, вогонь тільки трохи назовні випирав. Друзів зустрів, теж стояли, дивилися. Кажуть, загорілося близько обіду.
Ми пішли до магазину, де товариш працює. Це якраз навпроти складів. Ігор Зелений попросив допомогти дещо забрати.
Замикаємо двері — і в цю мить перша стіна падає. Полум’я вирвалося назовні! Полетіла сажа, іскри. І чорний дим. Димяра! Ми відкашлювалися.
Ярослав Чудаков біля складу фабрики, що згорів
Потім ще рухнула. Стало страшно. Стіни валяться, ми тут поряд. Усе палає, летить. Досі кашляю.
Але пожежники приїхали вчасно, працювали. Газ перекрили з того боку, щоб не підірвалося. А загалом у Корюківці газ був.
Людей було! Близько двох-трьох сотень. Хто проходив повз, інші стояли, дивилися. Ще й машини проїжджали, маршрутка якась. Мотоцикліст. Якраз коли стінка обвалювалася.
Було дуже гаряче. Металеві конструкції коробилися.
Ми стояли на автостанції, я був у кофті та светрі. А тут жар такий. Светр зняв.
Сіли в машину, поїхали. З боку пляжу вогонь було добре видно. Ще й вода віддзеркалювала. Надовго запам’ятаю.
— У нас диму не було, — іде під парасолею ОКСАНА РОЩА, — живу в бік пляжу.
Не чув диму вдома і 51-річний Максим ДРОЖЖА, власник торгової ятки на базарі в Корюківці. Базар межує з фабрикою.
— Дим пішов потоком у західному напрямку. А я на східному боці живу. Назавтра ще пожежні машини стояли. Склад дотлівав. Гаром ще тхнуло.
Максим Дрожжа
Накрило димом частину Корюківки в бік Петрової Слободи.
— Увечері після 16.00 повиходили на вулицю, сиділи на лавці під двором. А воно все сюди летить. Дим, сажа. Нас трохи дерева захистили. І кущі, — киває в бік міського парку Віра РЕБЕНОК, жителька вулиці Софії Русової. — Дихати було важко через дим. По домівках порозходилися, закривали вікна і двері.
Інших налякав не дим.
— Ну пройшов та й пройшов, — махнула рукою Валентина ПОЛУНИЦЬКА, сусідка Віри. — Повоняло ще й назавтра трохи. Воно ж там догорало, видно.
Я навіть їхати туди боюся, дивитися. Як на Чернігів після облоги не могла. Сумно і страшно. Жаль людської праці.
— Будівлю ту причепурили, обшили. Таке все гарне, рівненьке було, — журиться Віра Ребенок.
* * *
Не коментує подію Віктор Мурай, директор фабрики. В адміністрації підприємства кажуть, що самі ще не знають причину пожежі.
Фабрика розташована на вулиці Анатолія Бондаря, покійного власника. Зараз власниками значаться його син і дочка — Олена та Олександр.
* * *
Ліквідували пожежу в середу, 1 жовтня, о 18.00. Жертв нема. Для ліквідації пожежі були залучені 39 рятівників і 10 пожежних машин ДСНС. Причину та збитки наразі встановлюють.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Олена ГОБАНОВА. Фото авторки та Сусіди.city
"Час Чернігівський" писав про таке:
- У Чернігові знову вибухи та пожежа: які наслідки
- Вдягаємо по 50-60 кг спецодягу: як рятувальники ліквідовували наслідки ударів по енергетиці
- У Чернігові згорів дачний будинок у садовому товаристві
