Говоримо про те, чи варто очікувати наступу росіян на Сумщину, коли на фронті будуть нові бригади ЗСУ та бюджети військових адміністрацій.
Дивіться відео або читайте текстову редакторську версію.
Журналіст Арсен Чепурний: давайте почнемо з питання, яке зараз у всіх на устах. Це перемовини, які ведуться між українцями, росіянами, Сполучені Штати допомагають. Але, здається, росіяни цей процес затягують. Про це багато хто говорив із експертів. Є така версія, що вони це роблять, щоб під час літньої кампанії, покращити свої позиції на полі бою. Звідси питання: чи є в них реальні можливості це зробити?
- Коментувати ці перемовини дуже і дуже важко, тому що вони відбуваються, по-перше, не відкрито, ну як і всі перемовини такого плану. А по-друге, є не дуже адекватна реакція американської адміністрації, тому що сьогодні вона може бути така, завтра інша. І дуже такий, знаєте, явний маркер того, що після перемовини кожна сторона дає власну оцінку того, що відбулося. Немає спільного комюніке, немає спільних заяв, які завжди бувають на таких перемовинах. Тому ми можемо говорити тільки про якісь загальні моменти. Очевидно, що зараз росіянам ці перемовини невигідні, тому що вони зараз мають стратегічну ініціативу на фронті. І, очевидно, що будуть намагатися поліпшити свій стан, але поліпшити за рахунок чого? Втрати у них доволі великі, доволі великі втрати бронетехніки та і техніки взагалі. І тому росіяни зараз йдуть по найбільш такому очіковому сценарію. Вони зменшують термін підготовки у цих добровольців, у цих контрактників, за рахунок цього вони накопичують резерви. Тобто людина, яка, я, наприклад, у нас півтора-два місяці знаходиться в навчальному центрі, у них вони вчиться два тижні. За рахунок чого, навіть якщо вони мають співставні цифри по набору особового складу, вони в них накопичуються швидше. І тактику, яку вони починають використовувати, звісно, вона буде на цьому і базуватися. Тобто, мінімальна підготовка, але максимальне використання. Ну, нічого нового, тактика Другої світової війни. Чорносвитники – це люди, які мінімальну підготовку пройшли, яким показують тільки напрямок наступу, але в умовах високотехнологічної війни, яку ми зараз бачимо, війни дронів, це - втрати колосальні. Тобто ці останні резерви використовують, щоб захопити максимальну територію. Так, звісно, якісь плани нового наступу, вони є, існують, а говорити про якісь напрямки я би не став. Наш Президент говорить про Сумський і Харькавський напрямок, але станом на зараз це не очевидно.
- До речі, про сумський напрямок. Була інформація, що росіяни на кордоні з Сумщиною накопичують війська. Наскільки зараз реальна загроза того, що вони через якийсь час полізуть знов сюди?
- Ця інформація, вона має певний "лаг" в часі. Тобто вона була десь два тижні тому, вона була актуальна. Зараз, після того, як почалась у 20-х числах березня трансгранична операція у Білгородської області, більша частина сил передислакована з Курської області, з кордону з Сумською областю, саме на Білгородщину. Так, в них зосталися певні резерви, але тут потрібно ще одне розуміти, що Курську операцію витягнули північнокорейці і строковики. Чи росіяни будуть їх використовувати на території України – це величезне питання. Тому що строковики, ну, взагалі кожен такий випадок, коли їх відправляють на фронт, він викликає певну погану реакцію в російському суспільстві. Тобто це дружини, тобто це батьки, вони підіймають величезний хайп, величезний медійний шум, який для російської влади зараз не потрібен. Тому, я думаю, що використовувати строковиків вони не будуть. Використовувати якийсь "Ахмат", чеченців... Вони показали за ці три роки, що не вміють воювати і використовувати їх у якості штурмовиків, ну, ніхто в нормальному стані це робити не буде. Тому, станом нас зараз, на той момент, коли ми з вами розмовляємо, такого накопичення сил, накопичення боєприпасів, накопичення паливно-мастильних матеріалів, цього немає. Це може змінитися через тиждень, через два. Але станом нас зараз цього немає.
Михайло Жирохов
- Ви згадали трансграничну операцію, тому не можу не запитати: росіяни доволі довго боялися, що українці знову вторгнуться на їх територію, як це було з Курщиною. Чи є така можливість зараз у ЗСУ і навіщо це робити, якщо робити?
- Ну, щодо можливісті ЗСУ, я вам точно говорити багато не буду, тому що ми ступаємо на такий крихкий лід різної офіційної і неофіційної інформації. Певні резерви у ЗСУ є, вони накопичені. Це не означає, що це десятки бригад або сотні тисяч військовослужбовців, але резерви є. Без резервів не воює ніхто. І зараз ми бачили, наприклад, на Покровському напрямку, коли завдяки резервам, новим силам, змогли призупинити ворожий наступ. Певні бригади, особливо бригади нового формування, вони готуються вийти на фронт, ну, за моїми даними, наприклад, це квітень-травень. Тобто вони зараз знаходяться на полігонах, вони зараз знаходяться на підготовці в країнах Західної Європи. Цей процес ніхто не відміняв. І їх час повернення – це приблизно цей період, який я сказав, і тоді будуть певні резерви, які наше командування може використати. Ну я думаю, перш за все, будуть використовувати для того, щоб стримати російський наступ. Тобто це буде такий себе резерв, який буде закривати можливий наступ росіян на будь-якому напрямку.
- До квітів давайте перейдемо. Недавно чернігівські соцмережі склихнула заява начальника міської військової адміністрації Дмитра Брижинського про те, що в час війни всі кошти потрібно спрямовувати на Збройні Сили, а не висаджувати квіти, не ремонтувати бруківку. Він трошки більш жорстко це висловив, можливо, ніж я. І тут таке питання. З одного боку він, як військовий, як людина, яка керувала обороною міста, мабуть, розуміє, що гроші треба скерувати на ЗСУ. З іншого боку багато людей хочуть бачити місто красивим, ошатним і так далі. Ваша позиція яка? Що потрібно робити з військовим бюджетом?
- Мені дуже важко це аналізувати і говорити якісь конкретні речі, тому що, як я бачу, на даний час не зрозуміло, чим повинна займатися військова адміністрація. Якщо військова адміністрація повинна займатися оборонними питаннями, в принципі, для прикордонної області це нормально, тоді питання про квіти і все інше, воно автоматично відпадає. Як я розумію, що військова адміністрація – це, перш за все, фортифікації, по-друге, це бомбосховища. Але в цілому це не те питання, про яке повинне суспільство зараз говорити і про яке цілий такий величезний медійний сплеск був. Як на мене, це питання взагалі не варте, щоб на ньому акцентуватися.
- Тоді останні питання, вже традиційне. Загальна ситуація на фронті - що відбувається?
- Я скажу неочевидну річ. Ситуація на фронті найбільш стабільна, ну, принаймні, за останні півтора-два роки. Є певні проблемні участки, я маю на увазі, перш за все, це Харківський напрямок, Куп'янський напрямок, де росіяни намагаються переправитись. Станом на зараз ця ситуація, вона контрольована, але цей період може бути пов'язаний і з тим, що ось такі міжсезонні погодні умови. Тобто тумани, які були на Донбасі, погоду, яку ми бачили, дощі постійні, постійні якісь негаразди, які не дають можливості і наступати повноцінно, і оборонятися. Тому знову ж таки повторюю, що це може бути лише період затишшя.
***
Дивіться інші випуски передачі "Воєнний час":
