Свого часу Дарина Остапенко з відзнакою закінчила факультет дизайну та конструювання Київського Національного університету біоресурсів та природокористування і навіть встигла трохи попрацювати на інженерній посаді.
А цього року вступила на навчання до Ніжинського професійного аграрного ліцею. Не на кухарку-кондитерку чи, перукарку-модельєрку, професіям яких тут теж навчають. Дарина навчається у групі майбутніх трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва й, інтегровано, водіїв транспортних засобів категорії «С». Наявність у водійському посвідченні цієї категорії дозволяє кермувати вантажними автомобілями. Історію пані Дарини опублікувало видання NizhynPost з посиланням на газету "Вісті".
Дарина з чоловіком Андрієм займалися фермерством. Ще як тільки одружилися, придбали старенького, але надійного тракторця ЮМЗ-6, незабаром ще одного, вже новішого, з набором причіпного обладнання. Якщо Андрій працював на одному тракторі, то Дарина сідала за іншого чи була за кермом автівки. І з мотоблоком вона теж добре справляється.
«Тренувалася їздити на старенькому «Запорожці», який нам віддала моя мама, – з усмішкою згадує дівчина. – Ох же ж і дісталося йому, бідному, поки навчилася. Зате тепер легко за кермом нашого Renault Logan. Як настає посівна чи збиральна, то з Андрієм, бувало, звечора домовляємося, хто на якому тракторі поїде…»
Та почалася повномасштабна війна й Андрію довелося взяти до рук зброю. Натомість Дарина зі свекром продовжують обробляти землю.
«Зернові цього року вродили непогано, – ділиться тонкощами свого господарювання фермерка. – А ось картопля через посушливі весну й літо вродила гірше, ніж торік. І для ягідників треба було організувати привізний полив. Наше село хоч і невелике, однак розташоване поблизу важливої транспортної артерії зі жвавим рухом, якою я не можу пересуватися без відповідної кваліфікації…
А, втім, у ліцей я прийшла не тільки за посвідченням, – продовжує розповідати Дарина. – Мені важливо на професійному рівні знати будову сучасної техніки. Це ж механізми, й вони виходять з ладу, нерідко ще й у непідходящий момент, коли треба швидко провести посівну чи зібрати вирощене. Хочу детально вивчити причини ймовірних технічних поломок, щоб розуміти, як вони можуть впливати на роботу всього механізму, а, головне – вміти самостійно швидко їх усувати. Раніше переважно цим займався чоловік. А поки він захищає нашу землю від ворогів, я буду удосконалювати свої фермерські здібності…»
Свою власну гендерну позицію про жінок в агропромисловому виробництві майбутня механізаторка та водійка Дарина Остапенко висловлює чітко.
«Мені завжди було дивно чути про гендерний розподіл обов’язків, професій та уподобань. Це стереотипи, нав’язані нам ще з «совкових» часів. Наші жінки якщо чогось і не вміють, то обов’язково навчаться, для них немає нічого неможливого. Я взагалі не вважаю жінку за кермом трактора чи іншої важкогабаритної техніки чимось особливим».
Жінка зізнається, що втомлюється і додає, що це є в кожній професії, якщо викладатися наповну. Дарина розказала і про особливості роботи. Працює на себе, заробляє гроші. З професійних «мінусів» – робота просто неба, а ще – ламається техніка і її треба ремонтувати. Тому й хоче навчитися ремрнтувати техніку професійно.
«Дарина дуже старанна й відповідальна учениця, – розповідає майстер виробничого навчання ліцею Андрій Кошель.- Вона прийшла до нас вже з чітким усвідомлення того, чого хоче тут навчитися. У їхній групі є й інші учні з певним практичним досвідом за плечами, але в професійному плані вона вже зараз може дати фору декому з юнаків …»
"Торік, наприклад, випустили ученицю, що навчалася у нас за спеціальністю «Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів. Водій транспортних засобів категорії «С». Машиніст крана автомобільного. Стропальник». Натомість цього року на цю спеціальність прийняли вже двох дівчат. Можливо, не всі вони в подальшому працюватимуть за фахом (на жаль, багато керівників-чоловіків ще не готові приймати на виробництво жінок за таким фахом), обмежившись ремонтом власної автівки, але таке рішення вже заслуговує на розуміння й повагу всього суспільства, особливо, в нинішніх умовах воєнного часу", - висловлює свою позицію директор ліцею Юрій Єлізаров.
Джерело: газета "Вісті", авторка Катерина МИХАЙЛЕНКО
"Час Чернігівський" писав про таке: На Чернігівщині школярки вчаться на трактористок, а чи підуть далі?
