Ганна Щербакова – директорка Централізованої бібліотечної системи. Вона ще й талановита аніматорка. Саме ця творча діяльність й привела її до незвичного захоплення – колекціонування старовинної аналогової техніки з доцифрового періоду.
– Я, як і більшість з нас, донедавна ставилася до старовинної техніки, як до мотлоху. Ну скажіть, кому нині потрібен телефон із диском або проєктор для діафільмів? Так я думала, поки не трапилось мені оригінальне замовлення – організувати вечірку у стилі 90-их років минулого століття. Звісно, для такого заходу потрібен відповідний реквізит. Отут і розпочався гарячковий пошук тих самих дискових телефонів, бабінного чи касетного магнітофону та інших дрібничок. Реквізит ми знайшли, а от зі знайденими для того свята речами я вже не змогла розлучитися. Більше того – якась неймовірна магія цих пристроїв притягує мою увагу до себе настільки, що я почала їх стягувати звідусіль і вже маю чималеньку колекцію, – розповіла пані Ганна.
Сьогодні її колекція предметів побутової техніки відносно недавнього минулого сягає кількох десятків екземплярів. Тут проєктори, які ще років двадцять тому широко використовувались у школах та позашкіллі, радіоприймачі, більшість з яких досі справно ловлять наявні радіохвилі, радіола початку минулого століття, провідні радіо, які колись висіли на стінах у кожній хаті, магнітоли та інші пристрої.
– Оце – мої улюбленці, – пані Ганна демонструє пристрій, удвічі більший за сучасний ноутбук. – Це старовинні лампові калькулятори, їх треба підключати в розетку і коли вони працюють, то кумедно потріскують і гудуть, ніби думають.
Захоплення колекціонерки поширилось і на механічні швацькі машинки, які знайшли своє застосування на бібліотечній території творчості у якості історичного експонату і наочного посібника. Ці пристрої також справно працюють, кладучи рівненькі стрічки зі швами.
– А ще нещодавно мені подарували справжній патефон і він грає! Радію йому більше, ніж айфону. Тільки уявіть собі – оце механічне диво без будь-якої електрики відтворює звук з пластинок, яким більше ста літ! Ось тільки ручкою його заведу! – каже пані Ганна і ставить чорну пластинку.
Найближчим часом вона планує створити експозицію зібраного спеціально для сучасних дітей, щоб вони мали розуміння того, як розвивалась техніка в недавньому минулому.
Разом із технікою пані Ганна збирає ще й старовинні валізи, які не менш харизматичні і мають свою атмосферу колишніх подорожей – можливо, ще й паровозами та пароплавами. Цю колекцію вона мріє представити як своєрідне дефіле – модний ретро-показ валіз.
Джерело: "Новини Городнянщини", автор Павло ДУБРОВСЬКИЙ
"Час Чернігівський" писав про таке:
