За 5-6 листопада на Чернігівщині в останню путь провели сімох воїнів, які загинули у бою за свободу та незалежність України! Прощались із бійцями у Бобровицькій, Сновській, Бахмацькій, Талалаївській та Носівській громадах
Солдат Олександр Яницький народився 23 грудня 1991 року у Носівці. Навчався в Носівському навчально-виховному комплексі «ЗНЗ-ДНЗ» І-ІІІ ступенів N°3. Працював у Києві, а після подій 24-го лютого покинув цивільну роботу та долучився до лав Збройних Сил України.
На військову службу потрапив до 79-ї окремої десантно-штурмової бригади на посаду стрільця-санітара.
Загинув 8 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу села Новомихайлівка на Донеччині.. Вдома на нього чекали дружина та двоє синів.
Сьогодні рідні та близькі провели Олександра в останню путь, поховавши воїна у рідному місті.
Головний сержант Валерій Рева народився 19 лютого 1978 року в селі Браниця Бобровицької громади. Після закінчення школи у рідному селі навчався у відокремленомупідрозділіНаціонального університету біоресурсів і природокористування України «Бобровицький коледж економіки та менеджменту ім. О.Майнової».
Із 2014 року неодноразово проходив військову службу за контрактом, крім того був безпосереднім учасником АТО (ООС) на Сході.
Після початку повномасштабного ворожого вторгнення знову долучився до лав ЗСУ, потрапивна службу до військової частини А7014 на посаду головного сержанта механізованої роти.
25 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу села Невське на Луганщині його підрозділ потрапив під ворожий обстріл. Від отриманих травм Рева Валерій загинув.Вдома на нього чекали матір, сестра, дружина та син.
Героя поховали на кладовищі села Браниця.
Сержант Дмитро Харченко народився 21 лютого 2000 року. Проживав у селі Марківці, Бобровицька громада. У 2015 році закінчив Марковецьку ЗОШ І-ІІІ ступенів. У 2019 році Дмитро закінчив Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бобровицький коледж економіки та менеджменту ім. О.Майнової».
Працював у службі руху КП «Київський метрополітен» черговим по станції. У 2021 року потрапив на службу до одного з підрозділів Держприкордонслужби. У квітні цього року підписав контракт та служив у 27-му прикордонному загоні.
31 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу села Володимирівка на Донеччині Харченко Дмитро отримав поранення, помер від ран. Вдома на нього чекали мама та старший брат.
Героя поховали у рідному села.
Солдат Артем Чурилов народився 28 лютого 1992 року. Дитинство та шкільні роки провів у селі Старі Боровичі, Сновська громада.
З початком повномасштабного вторгнення Артем вирішив долучитися до лав Захисників. На службу він потрапив до військової частини А0281.
29 жовтня під час виконання бойового завдання на одному з напрямків Артем Чурилов Артем загинув.
Сьогодні рідні та побратими провели його в останню путь, вшанувавши світлу пам'ять воїна та поховавши його на кладовищі рідного села .
Лейтенант Олександр Скрильніков народився 28 липня 1989 року в місті Бахмач. Після навчання у місцевій школі №1закінчив Українську державну академію залізничного транспорту. Працював інженером у виробничому підрозділі «Вагонне депо станції Бахмач».
Із перших днів повномасштабної війни Олександр долучився до добровольчого загону самооборони Бахмацької громади. Ізквітня розпочав військову службу у лавах ЗСУ, у військовій частині А7014.
31 жовтня під час боїв поблизу села Макіївка на Луганщині Олександр загинув. У Олександра залишилась дружина та двоє дітей. Поховали Героя у рідному місті.
Солдат Ігор Лобань народився 26 березня 2000 року в селі Грицівка Талалаївської громади. Закінчив Красноколядинську ЗОШ І-ІІІ ступенів, потім вступив до Роменського вищого професійного училища.
У 2021 році Ігор пішов на військову службу за контрактом до 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького на посаду гранатометника одного з підрозділів.
Загинув 30 жовтня під час штурмових дійворога та артилерійського обстрілу біля селаКліщівка Донецької області. Ігоря Лобаня поховали 5 листопада на місцевому кладовищі села Красний Колядин.
Солдат Феодосій Супрун народився 15 лютого 1980 року в місті Носівка. Після закінчення школи в 1998 році вступив вступив до Ніжинського ПТУ.
До 24 лютого Феодосій працював електрозварником у Києві, але вирішив покинути цивільну роботу та долучитися до лав ЗСУ. Службу ніс у військовій частині А1126 на посаді стрільця-помічника гранатометника.
31 жовтня під час виконання бойового завдання поблизу села Терни на Донеччині отримав поранення, від яких помер. Вдома у нього залишились дружина та двоє дітей.
"Час Чернігівський" писав про героя-пілота із Ніжина: Знищив 800 ворогів та сотні одиниць техніки: у Ніжині поховали загиблого пілота.
Джерело: Чернігівський обласний центр комплектування та соціальної підтримки
