ГО «Разом до громадянського суспільства» в рамках реалізації проекту: «Моніторинг адаптації суб’єктів ЗЕД і громадян України до особливостей перетину кордону в умовах воєнного стану (Чернігівська область)» впродовж вересня – грудня 2022 р. досліджувала особливості здійснення експортно-імпортних операцій в регіоні.
До Вашої уваги звіт за грудень за результатами проведення 6 глибинних інтерв’ю з суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, брокерами, представниками Чернігівської митниці, Чернігівської обласної військової адміністрації і торгово-промислової палати.
За даними Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ЧОВА за десять місяців минулого року підприємства Чернігівщини здійснювали зовнішньоторговельні операції з партнерами зі 113 країн світу. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 р. експортні поставки скоротились на 38 %. Товарну структуру експорту традиційно формували зернові культури (37,5 %), жири та олії (17,7 %), готові харчові продукти (7 %), деревина та вироби з неї (7%). За вказаний період підприємства області у 2,8 рази збільшили обсяги експорту жирів та олій та у 2,4 рази – товари хімічної промисловості. Поставки по інших виробництва – скоротились.
Імпорт товарів упродовж січня – жовтня 2022 р. зменшився на 38,1 %. Його основу формували наступні товарні позиції: продукція хімічної промисловості (19,8 %), мінеральні продукти (11,5 %); текстильні матеріали та вироби (11,4 %); машини і обладнання (10,7 %); готові харчові продукти (8,6 %); папір та картон (8,6 %); полімерні матеріали та вироби (8,1 %); засоби наземного транспорту, крім залізничного (8 %). Більшість найменувань імпортованої продукції також зазнали скорочень, окрім мінеральних продуктів, які збільшились на 12,9 %.
Загалом, починаючи з липня 2022 р. загальні об’єми як експорту, так і імпорту мали незначне, але стабільне зростання (в межах 1 – 2 % на місяць). Крім того, є всі підстави вважати, що дана тенденція збереглася впродовж листопада – грудня. За оцінками брокерів і представників Чернігівської ТПП, практично всі їх клієнти, незважаючи на складні умови, змогли вчасно виконати контрактні замовлення до кінця року.
Що стосується системи NCTS, то за три місяці окреслилися перші особливості її функціонування. З одного боку експортно-імпортні операції у системі спільного транзиту надають суб’єктам ЗЕД ряд переваг, а з іншого – масового переходу на оформлення декларацій Т1 впродовж IV кварталу 2022 р. не відбулося.
Основна проблема при експорті продукції полягає у тому, що вантаж обов’язково потрібно доставити на термінал, до підрозділу митного оформлення для встановлення пломб. Проте, не завжди це зручно, зважаючи на можливі додаткові транспортні і часові витрати. Особливо, коли вантаж готовий до відправлення наприкінці робочого дня і треба чекати до ранку. Одним з варіантів вирішення існуючого недоліку може бути облаштування окремої смуги руху для користувачів системи NCTS у пунктах пропуску. В такому випадку витрати на заїзд до терміналу будуть компенсовані швидкою процедурою перетину кордону (без черг).
Щодо імпортних поставок у рамках спільного транзиту, то вони вимагають наявності фінансової гарантії з боку третьої сторони. Зважаючи на високі ризики, викликані військовою агресією з боку росії, кампанії гаранти або підіймають вартість власних послуг практично до рівня вартості товару, або просто відмовляються брати на себе ризики. Крім того, на сьогоднішній день, великі світові фінансові гаранти поки що не зайшли на український ринок послуг. У зв’язку з цим, на нашу думку, очікувати на масове використання системи NCTS до завершення військових дій – не варто.
Головною особливістю грудня в експортній сфері було пілотне запровадження електронної черги на західному кордоні. Щодо даного нововведення думки учасників дослідження розділилися. З одного боку, це викликало незадоволення у зв’язку з тим, що систему запустили наприкінці року, коли всі суб’єкти господарювання намагалися вчасно виконати діючі контракти. До загальних проблем на кордоні, викликаних великими чергами, складними погодними умовами і відключенням електроенергії додалася електронна черга, яка ще й не витримала навантаження. З іншого боку, це дало можливість розробникам одразу помітити велику кількість недоліків сервісу. Зокрема, на думку респондентів, детального вирішення потребує механізм і часові проміжки реєстрації у черзі перевізників без вантажу, товарів з коротким терміном придатності, і тих, хто підпадає під необхідність проходження ветеринарного контролю в іноземній державі. Тим не менше, всі респонденти погодилися, що електронна черга може стати дієвим механізмом зменшення часу очікування на кордоні.
Вагомою проблемою експортерів було відключення електроенергії. Частково вона була вирішена за рахунок придбання генераторів. Однак, великим підприємствам все одно доводилося зупиняти виробничі процеси, оскільки наявні потужності могли забезпечити роботу лише офісних працівників. Разом з тим, це дало змогу зберегти безперервне відправлення товарів, за умови наявності запасів.
Також актуальним залишилося питання блокування податкових декларацій. На початку грудня становище дещо покращилося, але згодом проблема постала практично в тих самих масштабах, як це було в листопаді.
Серед проблем, пов’язаних з імпортом, провідне місце впродовж тривалого часу займає питання визначення митної вартості. Якщо під час ввезення генераторів проблем не виникало, то поставки, наприклад, комплектуючих і дрібних деталей часто супроводжуються непорозуміннями щодо визначення розміру ставки ввізного мита. Зважаючи на загальну складну економічну ситуацію в державі, відсутність доступного кредитування у регіоні, зростанні витрат на логістику і електроенергію (за умови використання генераторів) ряд підприємств почали розмитнюватися на інших митницях.
В цілому, впродовж грудня робота Чернігівської митниці хоча й була ускладнена через відключення електроенергії, проте, всі відділи, термінали і електронні сервіси працювали у штатному режимі.
* * *
Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту Підтримка «Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприянн Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО "Разом до громадянського суспільства" і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій
