Він зауважив: у колишньої медсестри з Феофанії - важка доля. Через війну вона буквально втратила свою другу половину.
«Лаванда на щиті. Анастасія Кравчук - бойова медикиня 68-ї бригади. Якщо ви бачили кліп «Моє покоління», то бачили і її серед інших побратимів та посестер. Тому що вона одна з тих, про кого той вірш.
Її чоловік Євгеній третій рік у полоні. У лютому 2024-го Лаванда пішла в ЗСУ, до нашої бригади», - повідомив захисник у пості в соцмережах.
Павло Вишебаба - командир відділення польового вузлу звʼязку 68-ї єгерської бригади імені Олекси Довбуша.
Захисник розказав, що він познайомився з уродженкою Козелецької громади під Покровськом на Донеччині, на одній з бригадних локацій. Чоловік каже, що одразу захопився її татуюваннями й нахвалював їх - вони були класні, з гумором.
Вишебаба та Кравчук не перетинались по службі за посадами, але в той короткий період знайомства, поет-воїн відчув у ній споріднену душу воїна.
«…лицарській настрій, якщо хочете. Вона була «увімкнута», енергійна, здатна взяти себе в руки та служити і з гумором, і зі звитягою коли треба. Коли нам скинули готовий кліп «Моє покоління», вона записала голосове повідомлення, сповнене матючіння та захвату, яке можна передати так: «Ну як же, курва, круто та надихаюче!». Переслуховую зараз те голосове з її щасливим голосом.
Настрій воїна, як би це передати? Лаванда не сприймала себе як жертву, а як людину, яка робить те, що потрібно. Робить щось дійсно вартісне. Вона в складних умовах, але на своєму місці. Один з останніх її дописів у фейсбуці підтвердив мені те враження:
«Скажу так, мені 27 і я військова!
Коли мені буде 57 я також буду військова! З цією роботою я повʼязую своє життя, я віддаю своє життя цій роботі!»
…Віддала своє життя служінню у найвищому сенсі цього слова. Честь, повага та світла памʼять Анастасії Кравчук», - написав Павло Вишебаба.
Анастасія Кравчук померла 21 жовтня внаслідок поранень, отриманих на фронті. Раніше дівчина писала, що її підрозділ знаходиться на одному з найтяжчих напрямків поблизу Покровська. Поховали героїню наприкінці жовтня на Журавлівському кладовищі в с. Лихолітки біля могили її хрещеного, виконавши її прохання, з належними військовими почестями. На її честь військовослужбовці здійснили салютний залп, а військовий оркестр виконав гімн України.
"Час Чернігівський" писав про таке: Громада втратила бойову медикиню. Їй було лише 27
