72-річна Любов ГАЛЕТА запрошує до себе родину переселенців. Живе в Леонідівці, Лосинівська громада. Щоб і їй допомогли, і вона їсти зварить.
— Живу одна, — розповідає про себе Любов Іванівна. — Працювала вчителькою початкових класів у ніжинській школі №10. Зараз мені дуже самотньо. Біль у ногах — це одне. А самотність ще гірше. Чоловік помер у грудні. Своїх діток нема. У свій час взяли дівчину з інтернату. Виростили, заміж віддали. А вона відмовилась від нас.
Я переїхала в село, у батьківську хату. Ходжу, правда, з милицями. Але ходжу. І три курочки тримаю. Усього наростила. Їсточки і собі зварю, і ще комусь.
— Кого запрошуєте?
— Я ж читала у «Віснику», як Світлана Медвідь знайшла таку родину. І мені б хороших людей. У моєму будинку дві спальні, кімната, кухня. Усі зручності. Бажано, щоб хоч трішки чоловічі руки були.
Читати про це тут: Знайшла: жінка шукала родину переселенців, щоб приглядати за свекрухою
— Школа, садок є?
— Регулярно їздить шкільний автобус. У Лосинівку. До неї п’ять чи шість кілометрів.
У суботу великий базар. Є фермерське господарство. Є підприємство з перероблювання сої, сирзавод. Молодші жінки їздять у Київ на роботу.
* * *
Якщо хтось хоче скласти компанію Любові Галеті, номер телефону в редакції.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Юлія Семенець
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Палили багаття прямо в хаті і варили їсти: родина пенсіонерів переїхала з Покровська на Чернігівщину
- Батько-одинак повернувся з дітьми з Норвегії, а тут — повістка
- Переселенець із Вовчанська на Чернігівщину: купив хату, шукає другу половинку
Ще більше інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
