Любецька громада завжди була дещо обособленою з-поміж інших. По-перше, завдяки розташуванню - водночас і біля кордону, і в той же час - чимала межа з внутрішніми чернігівськими громадами.
По-друге, завдяки особливостям логістики. Любеч розташований убік від основних магістралей регіону - трас М-01 та М-02. А отже, трафік тут навіть до 24 лютого був не надто інтенсивний. Щоправда, у лютому та березні це стало в нагоді - російські загарбники не окупували громаду, а пройшли повз.
Як жило увесь цей час ОТГ? Тим паче, що поруч були з одного боку окуповані Ріпки, з іншого - такий самий окупований Славутич, а на півночі - вже ворожа білорусь?
Селищний голова Валерій Костильов розповідає: життя було непростим, хоч і набагато спокійнішим, аніж у сусідів.
- У громаді не було збитків, руйнувань чи загиблих внаслідок російського вторгнення. Не було нічого. З іншого боку був окупований Славутич, але це жодним чином на нас не позначилося. Все відбувалося дуже швидко, настільки швидко, що люди не встигли зрозуміти, що сталося. І добре, що все закінчилося, - трохи схвильовано коментує Костильов.
У період часткової окупації Чернігівщини у Любечі спостерігалися перебої з усім необхідним. Не було і критичного - зв‘язку. Від квітня усе відновили.
- У нас же поруч білорусь, тому бувають інколи й перебої зі зв‘язком. А зараз все працює без проблем.
Щоправда, українське телебачення транслюється без поміх.
Громада працює у звичному режимі. У магазинах є асортимент необхідних продуктів та промтоварів. У єдиному в ОТГ банкоматі є готівка. Коли були бої на підступах до Чернігова - апарат не працював.
- Ніхто не привозив коштів, тому що не було змоги доїхати до Любеча. Потім вирішили питання, інкасація приїхала, привезла гроші, люди отримали, - додає голова.
Тут досі є дефіцит пального. Як вирішити цю проблему - у громаді поки не знають.
- У Любечі є заправна станція, але вона не працює. Їздимо заправлятися у Чернігів. У Ріпках заправка теж працює так, з трудом, - розповів Костильов.
Атаку з території білорусі, коли на Гончарівську громаду здійснили ракетний удар, у Любечі теж відчули. 28 липня вранці на Чернігівщину випустили 25 ракет.
- Звісно, ми це все чули. Перелякалися.
У аграріїв - скорочення посівних площ. Великі аграрні корпорації, які мають угіддя тут - поки не засівалися. Планують робити це восени озимими.
- Великі компанії, такі як ІМК, Кернел, вони не сіяли ані кукурудзи, ані соняшника. Поки обробляють землю, готуються до осінньо-польових робіт.
Коли були буремні лютий-березень, то чимало жителів обласного центру переїхали до спокійного Любеча. Нині більша частина з них вже повернулася додому. До громади приїхали жителі Донецької та Луганської області. Поки живуть тут, розповідає Валерій Костильов.
Валерій Костильов
З наповненням бюджету - важко. Як і скрізь, зауважує голова. Субвенції порізані, надходження зменшилися.
- Виживаємо, як можемо. Будемо виходити самі по собі. У нас аграрії платять якісь гроші. Зрозуміло, що чекаємо і державної підтримки.
У ефективність грантів у Любечі вірять мало.
Поки триває теплий серпень, але у громаді вже планують заготовлювати дрова на зиму - для котелень, які працюють на твердому паливі, у ФАПах, для старостинських округів.
- Переживаємо, як будемо робити, бо у нас є школи на газовому опаленні… - підсумовує Валерій Костильов.
Також, у регіоні налагодили видачу гуманітарного забезпечення. Це вже не приватна ініціатива від волонтерів, а цільова допомога - від держави.
Любеч відомий як давнє поселення, з багатою історією та архітектурою. На щастя, досі доля берегла тутешні пам‘ятки архітектури. Сергій Заліський, заступник директора історико-археологічного музейного комплексу «Древній Любеч» зізнається: у музеї дбали і про безпеку працівників.
- В одному з підвалів ми облаштували укриття для наших співробітників, де вони могли ховатися під час артобстрілів.
З пам‘ятками нині все гаразд. Стіни та вікна цілі. Знаменита альтанка Леоніда Глібова у Любечі - теж вціліла.
Читати також: Як живе прикордоння? Сьогодні розповідаємо про Корюківську громаду
* * *
Проект реалізується за підтримки Інституту економічних досліджень та політичних консультацій в рамках програми «Громадськість за демократизацію», яка фінансується Європейським Союзом
