Як мама 4 дітей за 9 місяців «винянчила» «пʼяту дитину» - свій блог у фейсбуці на 16 тис підписників про сільське життя

07 БЕРЕЗНЯ 2026, 19:21

341

Ярмоленко Анастасія

Юлія Одосовська-Сірик з села Велика Кошелівка

Юлія Одосовська-Сірик з села Велика Кошелівка

Вона показує побут своєї родини у Великій Кошелівці, що на Ніжинщині (Вертіївська громада). Готує, розповідає про рідних, сімейні традиції тощо. І це знаходить відгук у читачів - на сторінку Юлії Одосовської-Сірик підписалися щонайменше 16 тисяч користувачів, що для жительки сільської частини Чернігівщини - серйозний показник. Усі як один - готують разом з нею, обмінюються сімейними рецептами, хвалять, критикують, але, байдужих до контенту ніжинки - немає. 

Себе на сторінці пані Юлія описує так - мама 4 дітей:

«Живемо в селі, господарство, піч, заготовки на зиму, люблю квіти. З нами цікаво!». 

Пані Юлія розповідає про чернігівський колорит, популяризує місцеву оригінальну домашню сільську кухню, яку майже витіснили стандартні макарони з ковбасою, тощо. Ми у «Часі Чернігівському» переконані: якби у її підписниках опинився сам кулінар Євген Клопотенко (до речі, він - великий фанат гастрономічних смаколиків Ніжинщини), то, мабуть, руками би сплеснув від задоволення - стільки у постах та у коментарях є локального, справжнього, без нальоту мас-маркету. 

«А ви готуєте шундеру? - питає пані Юлія у підписників. На сковороді? 😋Терта картопелька, рум’яна зажарочка з цибулькою та салом, проста селянська страва, а смак такий, що не відірватися. У нас її завжди їли гарячою просто зі сковороди… і ніякі делікатеси не потрібні 🥔🥓Хто знає таку страву? Готуєте вдома?». 

На цей заклик відгукуються з півтори сотні користувачів, і майже 500 тих, хто лайкнув цей пост. 

Людмила Крохмальна:

- Начинка нагадує ту картоплю, якою начиняють товсту свинячу кишку на Чернігівщині і смажать в печі. Це таааак смачно виходить!

Світлана Кобика:

- Це точно, щось місцеве, середнє між смаженою картоплею і запіканкою) Такої назви навіть не чула))), але виглядає смачно, треба буде спробувати приготувати!👍🏻

Тетяна Шевцова:

- Юлечко, схоже блюдо на мою картопляну бабку. Тільки тру картоплю як на деруни, все складаю із засмажкою в чугунчик і ставлю в жар, або в духовку, як піч не топлю. Смачного! Спробую і твою шундеру.

Тетяна Шашко:

- В нас картоплю терли на дрібну тертку, трошки промивали, щоб відокремився крохмаль, піджарювали, додавали засмажку, м'ясо, трохи пшона і все це в піч. Називали - тертуха. Я з Чернігівщини.

Чи не найбільшу дискусію у соцмережах викликав пост про квасолянку, ситний суп з квасолею та мʼясом, який пані Юлія готувала у печі. 

Допис отримав реакцію в майже 2 тисячі вподобайок та до тисячі коментарів. Тобто, став настільки популярним, що прилетів навіть хейт, зокрема, інша користувачка Олена Кононенко обізвала авторку «горе-господинею», мовляв, неправильно та квасолю заклала у казан, забагато води. 

Юлія Сирік вирішила відповісти особисто. 

«Поясню для тих, хто справді не знає. Квасолянка, яку готують у печі, має свої правила. Вода наливається по вінця не «для об’єму», а для того, щоб чавун не обгорав у печі і страва томилася правильно, а не кипіла, як на плиті...». 

«Час Чернігівський» поспілкувався з блогеркою особисто. Пані Юлія говорить - думку вести власну сторінку у соцмережах їй подала сестра, яка постить світлини з власних поїздок Чернігівщиною. 

«Ти теж так зроби!», - порадила вона. Пані Юлія вирішила спробувати - починала з невеликого - який врожай, як пораються на селі, як чистить моркву тощо. 

Свій профіль вона почала вести у липні минулого року. 

Але по-справжньому її акаунт «злетів», коли вона почала показувати, як готує у печі. Різноманітні юшки, другі страви, булочки, запіканки, печені з печі - аудиторія візуально «проковтувала» все і просила добавки. Тобто, за 9 місяців на акаунт сільської блогерки підписалися понад 16 тис читачів. 

«Бувало, що й по 300 підписників у день додавалися. Особливо мене підтримали мої - з Данини, наприклад. Вони з усіх куточків України мені писали! Наш відомий земляк - письменник та журналіст Микола Тимошик - навіть прислав дві свої книги з автографом, побажав, щоб у мене все вийшло. Було надзвичайно приємно!». 

Чому пішли пости з піччю? Пані Юля розповідає: бо вона виявилася близькою для її аудиторії. Чимало користувачів почали згадувати, як в печі готували їхні мами, бабусі, свекрухи, як починали готувати і вони самі, ділилися сімейними рецептами. 

«Отак воно і пішло. Також, можливо, спрацювало і те, що я не боюся себе показати такою, як я є. Мені часто пишуть, що моя мова - не зовсім українська. Бо у мене суцільні гурки, картошка - ніжинська мова тобто. Ну і що? Ми всі так говоримо!». 

Найпопулярніший допис на її сторінці у фейсбуці - пост про те, як готувала капусняк. Відео переглянули близько 630 тис разів. 

У періоди блекаутів - кулінарний блогінг не зупинявся. Допомагали зарядна станція та ліхтарики. Та й піч - не духовка, їй електрика не потрібна. 

«Тож, я спочатку все гарненько розтоплю, начищу, наріжу, позакладаю у чугунки і вже потім знімаю». 

Допомагають у цій роботі і діти. Старша донька - десятикласниця Аня теж знімає маму, інколи викладає у ТікТок і наполягає на тому, аби матір частіше там постила. 

«А у мене ж контенту стільки - аби ж час, то можна було б і кілька діб все постити», - пояснює авторка свою нечасту присутність в ТікТоці. 

На сторінці блогерки також є закріплений пост - спеціально для нових підписників, де вона розказує про себе. 

Юлія Одосовська-Сірик пише: їй 39 років. Народилася в селі Данина Ніжинського району. Тато був теслею, мама — вчителькою історії та права. У родині четверо дітей: три сестри і брат.

Батьки завжди тримали велике господарство: корову, кіз, поросят, нутрій, курей, гусей, індиків, кролів — чого тільки не було. Тож до праці й сільського життя авторка звикла змалку.

Коли тато помер у 1992, через деякий час мама з молодшим братом повернулася на свою батьківщину в Дуболугівку до старшої сестри, а доньку Юлію забрала до Києва середня сестра, де наша героїня закінчила школу №209 на Березняках (8–11 класи).

Після школи вивчилася на перукаря, працювала продавцем і адміністратором у взуттєвому магазині, згодом кухарем у Ніжині та офіціанткою в Києві.

Коли приїжджала до мами в Дуболугівку, познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком із сусіднього села Велика Кошелівка. Почали зустрічатися, згодом жити разом. Спочатку жили в Ніжині, тоді жінка їздила працювати до Києва.

Коли захворіла мама чоловіка, родина приїхала в село допомогти їй після операції та лікування. Спочатку думали, що це ненадовго. Але згодом Юлія завагітніла, і вирішили залишитися.

Свекри теж тримали господарство: кури, корова та інші тварини. Юлія вміла доїти корову, тож почала допомагати свекрусі, а потім робила це зовсім сама. Робили сири у печі та возили молочну продукцію в Ніжин на продаж.

Потихеньку облаштовували хату, налагоджували побут і робили ремонти — крок за кроком будували своє життя в селі.

«Я народила старшу донечку Аню, але коли їй було 6 місяців, свекрухи не стало… Після цього ми остаточно залишилися в селі й продовжили облаштовувати дім і господарство.

Зараз ми виховуємо чотирьох діток:

Ані — 15 років

Артему — 14

Софійці — 2 роки

Макару — 9 місяців», - каже пані Юлія. 

Родина живе в селі Велика Кошелівка. Мають господарство: поросята, кури, а влітку тримають бройлерів.

Також обробляють город на 40 соток, садять овочі та фрукти, роблять закрутки та заготовки на зиму.

Також пані Юлія готує різні смаколики для родини.

«Чоловік працює на олійниці в Ніжині, їздить позмінно, а я веду господарство, дім і ділюся нашим життям тут, у блозі. Ось така моя історія — проста, щира і справжня. Дякую всім, хто поруч із нами».

Як вона все встигає? Пані Юлія каже - звикла вже. Та й у селі всі так працюють. Допомагають їй - чоловік, свекор, старші діти. 

«Такого, щоб я пішла і кудись випила кави - немає. Вранці як встанеш, як запряжешся, ніколи вгору глянуть. Та й, напевно, всі зайняти теж, бо в кожного свої городи та господарство».  

Дякуючи підтримці родини - як і справжня матір - пані Юлія говорить: якщо вийде заробити у соцмережах перший великий гонорар - то відкладе його на освіту дітям. 

«Без цього ніяк. Та й два випускники у нас вдома цього року. От, думаємо, куди вже далі їм бути». 

"Час Чернігівський" писав про таке: 

Схожі новини

Вiдео

У Чернігові зустрічали воїнів з російського полону

07 БЕРЕЗНЯ 2026, 20:54

Фото

Як мама 4 дітей за 9 місяців «винянчила» «пʼяту дитину» - свій блог у фейсбуці на 16 тис підписників про сільське життя

07 БЕРЕЗНЯ 2026, 19:21

Пішов у СЗЧ та забив матір до смерті

07 БЕРЕЗНЯ 2026, 15:30

На готель «Ніжин» за 800 тисяч доларів покупця не знайшлось: продають частинами

07 БЕРЕЗНЯ 2026, 12:41

Фільмувала залізницю для росіян: рішення суду по шпигунці з Ніжина

07 БЕРЕЗНЯ 2026, 11:00

Росіяни поцілили по школі на Чернігівщині

07 БЕРЕЗНЯ 2026, 10:17

Політична розправа: що каже президентка університету, яку підозрюють у схемі з відстрочками

07 БЕРЕЗНЯ 2026, 09:20

ТОП-переглядів