Війна та брак робочих рук лишаються основними негативними чинниками для бізнесу в Україні і на Чернігівщині, зокрема. Такі дані опитування підприємств «Український бізнес під час війни», яке періодично готує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД).
Про опитування
У проєкті опитали 472 підприємства, що розташовані у 21-му з 27-ми регіонів України, в тому числі Чернігівську. Так, підприємці розповіли про основні проблеми у промисловій галузі. Виявилося, що наслідки відключеннь бізнес навчився долати. А от війна та брак робочих рук - лишаються основним негативним чинником.
За підсумками 9 місяців 2024 року зберігалася тенденція до прискорення відновлення на тлі стійкого помірного оптимізму як у коротко-, так і в середньостроковій перспективі.
6-місячні очікування щодо фінансово-економічної ситуації на підприємстві та для загально-економічного середовища залишаються позитивними та продовжують поступово покращуватись.
Водночас невизначеність у 6-місячній перспективі несуттєво зросла для фінансово-економічної ситуації на підприємстві та без істотних змін для загально-економічного середовища в країні.
«Небезпечні умови», викликані російським вторгненням, що триває, виявилися основною перешкодою для ведення бізнесу, відсуваючи «дефіцит робочої сили» на друге місце.
«Перебої з електроенергією» опустилися з третього на п’яте місце.
У вересні 2024 через перебої з електропостачанням бізнес втратив 4% загального робочого часу.
Негативні оцінки економічної політики Уряду знову дещо зросли.
Бізнес з Чернігівщини про проблеми
У регіональному аспекті чернігівці готові бути максимально гнучкими та лояльними партнерами. Зокрема, саме тут готові не переглядати у бік збільшення ціни на готову продукцію. Тут показник очікування змін цін найнижчий по Україні - 0,08.
Але регіон потерпає від наслідків кредиторської заборгованості. Показник очікування змін тут один з найвищих по Україні - близько нуля. Те саме стосується і податкової заборгованості.
Також на Чернігівщині найчастіше повідомляють про скорочення працівників (-0,27). Тут найважче шукати як кваліфікованих, так і не кваліфікованих працівників (показник 1,00).
Чернігівські підприємці називають несприятливу безпекову ситуацію та війну основною перешкодою для зростання.
Через 3 роки після руйнувань - зібрали перший електробус
На Чернігівському автозаводі виготовляють автобуси різних класів (зокрема шкільні), вантажівки, тролейбуси. До слова, у 2024 році на цьому заводі зібрали перший електробус. Підприємство забезпечує роботою майже пів тисячі містян.
Вже мало хто памʼятає, що у 2022 році практично всі будівлі підпримєства були поруйновані. Ось ці кадри.
«У 2022-му бізнес втратив частину потужностей під час битви за Чернігів. Руйнування значні – пошкоджені адмінбудівлі, лабораторія, декілька цехів. Відновлювалися своїми силами. Відбудова триває досі. Цьогоріч за рахунок власних інвестицій планують збудувати новий фарбувальний корпус», - розповів В’ячеслав Чаус.
Попри всі виклики, у 2024 році Чернігівський автозавод виготовив 307 автобусів та 4 тролейбуси. На заводі повний цикл виробництва, включаючи власне конструкторське бюро та власну конструкторську документацію на весь модельний ряд. Рівень локалізації продукції заводу становить від 40% до 60%.
Читати також: Чернігівський автозавод виготовить Хмельницькому 42 тролейбуси
У компанії кажуть, що намагаються просувати продукцію в різні регіони України.
Державні гроші під нові робочі місця
Станція технічного обслуговування "Busservice" у Чернігові - це сімейний бізнес Олександра та Тетяни Берізко. Незважаючи на складні часи, їм вдалося розширити свою справу, а з листопада 2024 року вони працюють у новому, а головне - власному приміщенні. Підприємці скористалися грантовою програмою «Власна справа» та отримали по 250 тис. грн на розвиток.
Кошти спрямували на закупівлю автопідйомників, додатково створили 4 робочі місця (по 2 кожен, що є обов’язковою вимогою програми). І тепер широкий спектр послуг надає нова сучасна СТО – від діагностики до капітального ремонту двигуна, ходової, заміни оливи тощо.
А починалося все 17 років тому в орендованому приміщенні, яке Олександр разом з дружиною приводили до ладу власноруч - і білили, і фарбували.
«Вид діяльності підказало саме життя, - каже чоловік. - Маючи інженерну освіту, деякий час я працював кранівником, а потім водієм мікроавтобуса, тому нерідко доводилося займатися ремонтом транспортних засобів».
Саме обслуговування великих авто для перевезення пасажирів та вантажів стало перевагою їхнього з дружиною бізнесу.
На СТО "Busservice" 7 працівників. У колектив автослюсарем переселенця із прикордонної Семенівки Олексія Горбачова. Розповідаючи про свою професійну команду, Тетяна з гордістю показує створені для працівників комфортні умови праці. А це теплі сучасні бокси, мийка, токарний цех, санітарна кімната, де можна не лише помитися після роботи, а й попрати у пральній машині брудний одяг.
«Це, аби дружини були задоволені, зустрічаючи чоловіків після роботи», - каже, посміхаючись.
Говорячи про перспективи, Олександр додає:
«На СТО добудовуються 4 бокси, а це, принаймні, ще 8 робочих місць. Плануємо також організувати для клієнтів каву та легкий перекус».
Кадри і бронювання
Стоїть гостро кадрове питання. Тут мова і про брак фахівців, і про відтік спеціалістів, і про бронювання. Начальник ОВА зазначив, що важливо знаходити баланс між виконанням мобілізаційних завдань і виживанням бізнесу.
Восени 2024 року на зустрічі в Чернігівській ОВА місцевий бізнес був змушений навіть підняти питання бронювання та мобілізації. Серед наведених фактів - керівники окремих підприємств, отримують бронь шляхом обману, збільшуючи на папері зарплату та оформлюючи неіснучих працівників.
В той же час підприємці поскаржилися на часті перевірки бізнесу, який працює легально і сплачує податки. Натомість, тіньовики залишаються поза увагою ТЦК, поліції і Муніципальної варти.
Сергій Берестовий, підприємець:
Ходять до кого ? До "білого" бізнесу. Напроти у мене 2 пілорами і 3 сто. До них ніхто не заходить, бо їх офіційно не існує. А до мене заходять і я пускаю. Даю документи.
Сергій Лазар, підприємець:
Не встиг я виїхати з території, до нас прийшли з перевіркою, ну не перевірка , а принесли лист і все. Але прийшли і представники Муніципальної варти, один чоловік, складу фізичного Вірастюка. Якби прийшли на чорну пилораму чи заправку, я розумію. Ідуть до "білого" бізнесу. Нащо це робить? За кого ви нас тримаєте ? Ми не рецедивісти і злочинці?
Владці у свою чергу пообіцяли переключити фокус уваги правоохоронців на тіньовий бізнес.
Олександр Шибирин, начальник чернігівського обласного ТЦК та СП:
Обмудсмен, казав, що тільки в Чернігівській обалсті нема пакувальних бусиків і каральних органів, не бігають ні до кого не залазять, щоб витягнути. Полюбовно працюємо з білим бізнесом. Чорний бізнес… Ми не карний розшук. Якщо хвіртку закрили, то ми не виламуємо, бо повноважень нема.
Підприємці Чернігівщини також хочуть від центральної влади змінити підхід до формування списків підприємств, які є критичними для економіки.
Костянтин Іванов, президент чернігівської торгово-промислової палати:
Кадрова ситуація у прифронтових територіях гірша, бо люди виїжджають. На прикладі Чернігівщини можемо сформулювати, щоб критерій прифронтових територій був лояльнішим до визначення критичності по відношенню до інших, де кадрових проблем нема.
Руйнування - відновились, але не всі
Бізнес у Чернігівській області має значні втрати внаслідок повномасштабного вторгнення.
За розрахунками, у 2022 році валовий регіональний продукт втратив до 30% порівняно з 2021 роком. Промисловість зменшила виробництво на 26%, сільське господарство – на 21%, експорт – на 40%, будівництво – на 60%, капітальні інвестиції – на 30%, торгівля – на 26%. Протягом останніх двох років відбулося часткове відновлення, але наразі вдалося вийти на показник лише 90% обсягів від довоєнного часу.
Один із прикладів відновлення - "Текстиль-Контакт".
«У нас в Чернігові в березні 2022 року були прильоти. Одне наше підприємство (текстильне) на жаль розбомбили – кілька тисяч квадратних метрів вигоріло. Цю фабрику ми вже відновили. Вигідно викупили обладнання з польських виробництв, які закрилися в ковід. Наразі там, крім безліч спеціальних та постільних тканин, запустили перше в Україні виробництво брезенту. Ми працюємо, де б ми не знаходилися», - розповідав керівник та засновник груп компаній «Текстиль-Контакт» Олександр Соколовський.
А от цього року влітку вже відвантажили першу машину постільної білизни власної марки «ТК-Домашній Текстиль» в одну з найбільших мереж країн Балтії - DEPO.
Не обійшлося без проблем - весною 2024 року Володимир Марценюк, керуючий партнер групи компаній «Текстиль-Контакт», повідомляв про проблеми із бронюванням працівників. За його словами, люди, які мали поїхати демонтувати, розбирати, вантажити обладнання, а це електронники, механіки, слюсарі, не змогли цього зробити, бо компанія не змогла забронювати військовозобов'язаних. Попри те, що зверталася зі списками для бронювання. Відповідальні держоргани не змогли в цьому допомогти.
"Й тоді нам довелося шукати польські сервісні компанії, які це роблять, але втричі дорожче», - скаржився Марценюк.
* * *
Втім, відновились не всі. ТОВ «Пласт-Бокс Україна» - був відомий у регіоні та далеко за його межами виробник пластикової тари та упаковки з пластмаси. Це було сучасне підприємство з 100% іноземними інвестиціями, засноване у 2004 році фірмою Plast-Box SA, яка входить до списку провідних польських виробників пластикових виробів.
На сучасних високотехнологічних заводах ТОВ «Пласт-Бокс Україна» підтримувала кращі традиції ведення бізнесу європейського рівня. Зокрема, підприємство розпочало процес відмови від полістирольних матеріалів на користь поліпропіленових при виготовленні упаковки, що значно зменшує можливий негативний вплив на довкілля.
Однак, 19 березня 2022 року під час обстрілу агресором території Чернігівської області відбулось загоряння майна та споруд.
На сайті самого заводу значиться, що у зв‘язку з бойовими діями підприємство у Чернігові припинило свою діяльність.
* * *
"Час Чернігівський" писав про таке:
