Деснянський райсуд 1 вересня цього року присудив військовому з Чернігова 5 років позбавлення волі за вчинення злочину за ч. 5 ст. 407 КК України (самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез’явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану).
Якщо без казуїстики - військовий відмовився виконувати наказ командира та служити в ТЦК, йдеться у справі, оприлюдненій 3 вересня на сайті Єдиного реєстру судових рішень.
Наказом начальника за №9-РС від 20.02.2024 солдата-фігуранта призначили на посаду стрільця-помічника гранатометника відділення охорони взводу охорони роти охорони певної установи, у звʼязку із чим 20.02.2024 військовий отримав припис №2-158-к від 20.02.2024 про необхідність прибути 21.02.2024 до нового місця служби. Якої саме - не повідомляється, однак, пізніше у матеріалах справи спливло, що чоловік з Чернігова навідріз відмовився продовжувати службу в міському ТЦК.
Так, у справі йдеться про те, що військовослужбовець 21.02.2024 до згаданої установи не з'явився, обов'язки військової служби з 22.02.2024 до 3.03.2024 не виконував, займаючись особистими справами, не пов`язаними із проходженням військової служби. У цей період чернігівець знаходився на лікуванні.
Після проходження стаціонарного лікування солдат 8.03.2024 самостійно прибув до частини та приступив до виконання військових обов`язків.
Що казав обвинувачений на суді
На судовому засіданні обвинувачений військовий свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні не визнав. Показав, що він не з'явився на військову службу за станом здоровʼя. Весь час знаходився за місцем свого проживання, був на звʼязку, але йому ніхто не телефонував та не шукав його. Сам він також не повідомив військову частину про місце свого знаходження. Після того, як пройшов лікування у шпиталі, повернувся на службу. Поки перебував вдома, то ні матеріальної, ні фізичної шкоди нікому не завдав. По місту не переміщався, був вдома, алкоголь не вживав. Відпочивав, оскільки з 2022-го жодного разу не був у відпустці. Чернігівець пояснив, що 4.03.2024 викликав швидку, оскільки у нього піднявся тиск і він не міг самостійно пересуватися.
Лікарям швидкої повідомив, що він військовослужбовець, і його ушпиталили у військовий госпіталь. Вже на місці він проінформував військову частину про те, що він на лікуванні.
Після повернення з лікування чоловік заявив, що бажає надалі проходити військову службу, проте йому сказали йти додому, бо його вже подали в СЗЧ.
Зазначив, що бажає і надалі проходити військову службу в будь-якій іншій військовій частині, але не в ТЦК. Обвинувачений також просив врахувати, що воював з 2022-го, в СЗЧ опинився не з бойової частини, має двох дітей на утриманні, старший син також на війні. Наголосив на тому, що не відмовляється проходити військову службу, проте не бажає служити в ТЦК, а іншу частину знайти самому складно.
Хворобливий стан чоловіка діагностували і в СІЗО, тамтешні лікарі прописали приймати ліки на постійній основі.
Незважаючи на невизнання обвинуваченим військовим вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, його винуватість довели у суді документами, які надала військова частина фігуранта, зокрема, заяву про скоєння ним кримінального правопорушення подав і тимчасово виконуючий обов’язки начальника установи, в якій мав служити чернігівець.
Що кажуть у військовій частині
Окрім того, у ТЦК стверджують: військовий таки періодично вживає алкоголь. Про що є навіть відповідні медичні висновки.
Зокрема, командир військової частини надав слідчому Пʼятого СВ ТУ ДБР інформацію про те, що фігурант 2 січня 2024-го звертався до своєї в/ч, його оглянув черговий лікар, який і скерував пацієнта до Чернігівської обласної психоневрологічної лікарні з діагнозом «невротичні реакції ситуаційно обумовлені вживанням алкоголю». Відтак, чоловік перебував на стаціонарному лікуванні по 8 січня 2024-го. Також він же перебував на стаціонарному лікуванні з 4 по 7 березня 2024 в кардіологічному відділенні з діагнозом: гіпертонічна хвороба І ст., ступінь 3, ризик помірний.
Опитали у суді і свідків. Так, один з них надав показання про те, що обвинувачений був його підлеглим. Чернігівець був переведений з обласного ТЦК до ТЦК міста. Отримавши припис, чоловік на службу не зʼявився. Під час несення служби до обов`язків військової служби відносився не дуже сумлінно, великого бажання служити у нього не було. Про бажання служити у бойовій частині свідок не знає. За його словами, обвинувачений казав, що втомився служити і хотів перепочити.
Враховуючи усе вище зазначене, суд постановив: військового визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Початок строку відбування покарання обчислювати з дня набрання цим вироком законної сили.
Фігуранту у строк відбування призначеного покарання зарахують строк його попереднього ув'язнення з моменту затримання 21 квітня 2025 і до дня набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили фігуранту продовжили запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
На вирок також можна подати апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Чернігова протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Авторка: Євгенія Замковська
"Час Чернігівський" писав про таке:
