Деснянська вода відкриває давні таємниці. Археолог Ігор Ігнатенко опублікував фото човна-довбанки, який знайшли чернігівці під п’ятиметровим шаром річкового піску. Вік знахідки поки не визначили, але в Чернігівському історичному музеї вже поінформовані про неї.
«За оповідками, над човном лежить біля п’яти метрів ґрунту, - повідомляє чернігівський археолог Ігор Ігнатенко. – На фото й дійсно видно частину човна видовбаного з цілої колоди, зверху помітні отвори, в них заходили дерев’яні чіпки – «нагелі», якими кріпилася дошка котрою був нарощений борт. На жаль, визначити вік човна непросто», - констатує науковець і припускає, що подібний вигляд мали човни з найдавніших часів.
«Пригадаємо «моноксили» (в перекладі з грецької – однодеревки) згадані візантійським імператором Костянтином VII Баргянородним. Приблизно у 950 році він писав у своєму трактаті, що навесні слов’яни – пактіоти (данники) росів будують човни-моноксили. Потім вони на цих човнах йдуть з різних міст, в тому числі і з«Чернігогі до Кіова» де править «Сфендослав сина Інгора, архонта росів». Звідти, в червні місяці вони пливуть Дніпром до порогів, а далі морем до Константинополя, везучи туди свій товар», - пише Ігор Ігнатенко.
Наскільки знайдена довбанка є історичною цінністю покаже лише експертний аналіз, адже навіть до цього часу, де-не-де по селам збереглися довбанки, зроблені в такий самий спосіб.
«Визначити вік човна можна двома шляхами, або розкопати його й знайти в ньому якісь артефакти, що вкажуть на вік, або ж зробити аналіз деревини човна на радіоактивний вуглець. Обидва способи непрості за нинішніх умов»,- окреслює шляхи дослідження чернігівський науковець.
Втім, на думку Ігоря Ігнатенка, головна проблема полягає в іншому – що робити далі?
«Звісно, краще зберегти човен, законсервувати його та розмістити в музейній експозиції. Як пам’ятка давньої техніки він цікавий навіть, якщо виявиться збудованим у 19 чи на початку 20 століття, бо ж нині такі човни вже не будують», - пропонує історик.
"Час Чернігівський" писав про таке:
