Свято-Троїцьку церкву у Смичині на Городнянщині відродив Микола Борсук, який горів цією ідеєю не один рік. Не станемо переказувати всі сходинки його поневірянь, бо зробити документи виявилось складніше, аніж збудувати сам храм. На щастя вірян, відбулася адміністративно-територіальна реформа, і з благословення новоствореної Городяннської громади бюрократична процедура завершилась успішно. Невдовзі побудували і храм, знову ж таки переважно зусиллями пана Миколи з допомогою кількох односельців. А сам ініціатор проєкту наполягає на тому, що церкву саме відродили, збудувавши нову замість зруйнованої більшовицькими активістами.
З тих пір Микола Васильович переймається життям місцевої парафії, продовжує працювати над внутрішнім оздобленням церкви, працює над благоустроєм довколишньої території разом з односельцями. Та творчому працелюбному чоловіку цього було недостатньо. Практично все своє життя пан Микола щось будує, чи то професійно, чи для себе, чи для знайомих. Певно, й не пригадає усіх будівництв та капітальних ремонтів, на яких довелось працювати. Тож вмілі руки й натхненний темперант сподвигли його на нове будівництво.
«Ну як це – церква, та й без дзвіниці?» – емоційно питався до себе. Та й сказав, розпочавши будівництво: «Щоб до Великодня дзвони дзвеніли!». Дзвіницю збудував практично самотужки, подекуди йому допомагав колега і товариш Володимир Нянченко, проте левову частку робіт майстер виконав «в одну пару рук». А коли сервіс доставки привіз у Смичин дзвони – радів щиро, як дитина.
– Робити будь-яку справу добре, коли тебе підтримують. Так, наприклад, дізнавшись про мою мрію збудувати дзвіницю, одразу відгукнувся городянський підприємець Олександр Козлов, надавши пиломатеріали для будівництва. А наші постійні меценати – тезки Юрій Шеремет і Юрій Стадник оплатили дзвони. А дзвони які! Чотири професійні інструменти, найважчий з яких важить 44 кілограми! – емоційно розповів нам Микола Борсук.
Незадовго до Великодніх свят дзвони освятив отець Тимон із Седнева, який спеціально приїхав у Смичин, щоб не тільки відправити Божу службу, а й допомогти зі встановленням дзвонів. 10 квітня, попри холодну погоду і крижаний пронизливий вітер, над селом вперше за багато років линув кількаголосий кришталевий дзвін.
Майстер продовжує працювати над дзвіницею, бо ще лишились оздоблювальні роботи, треба добудувати дах і встановити шпиль з хрестом. Звичайно, із особливим натхненням парафіяни чекають й на освячення дзвіниці по завершенню будівництва. А ще, звісно, вони не відмовились би й від допомоги, аби така трапилася з боку небайдужих людей.
Джерело: "Новини Городнянщини", автор Павло ДУБРОВСЬКИЙ
"Час Чернігівський" писав про таке:
