17 липня на Чернігівщині попрощалися з чотирма військовослужбовцями, які загинули під час виконання бойових завдань на Запоріжжі та Донеччині. Про це пише Суспільне Чернігів із посиланням на Чернігівський обласний ТЦК та СП.
Старший солдат Володимир Коток народився 20 липня 1979 року у селі Краснопілля Коропської громади. Закінчив місцеву школу. Мріяв про професію педагога — пройшов підготовчі курси при Ніжинському педагогічному університеті.
Проходив строкову військову службу. Після цього працював в "Газбудсервіс", далі — на будівництві в Коропі, де і проживав.
Старший солдат Володимир Коток
У січні цього року долучився до лав ЗСУ. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А4773 на посаді номера обслуги протитанкового взводу.
Загинув 11 липня 2023 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку.
Вдома у нього лишилися мати, старші брат та сестра і 22-річний син, який нині служить на Донеччині. Попрощалися та поховали військового в його рідному селі.
Солдат Вадим Харченко народився 30 вересня 1986 року у селі Тарасівка Коропської громади. Певний час працював у Києві, та у перший день повномасштабної війни долучився до лав оборонців України.
Спочатку служив у складі одного з підрозділів ТрО Києва, потім — у військовій частині А7295 на посаді водія мінометного розрахунку.
Солдат Вадим Харченко
Загинув 13 липня 2023 року під час боїв поблизу одного з населених пунктів Донеччини.
Вдома залишилися батьки та двоє старших братів, які нині також обороняють Україну.
Попрощалися з воїном у рідному селі та поховали на місцевому кладовищі.
Солдат Олександр Матюха народився 21 липня 1980 року в місті Корюківка. Навчався в місцевій ЗОШ №3, після закінчення 11 класів вступив до Сосницького ПТУ, де здобув освіту за спеціальністю "слюсар з ремонту легкових автомобілів".
Проходив строкову службу, після якої працював в ПП "СЛАВ ПРО ВУД" заточувальником деревообробного інструменту.
Солдат Олександр Матюха
У травні минулого року добровільно долучився до лав ЗСУ, потрапив до одного з підрозділів військової частини А0407 на посаду оператора, трохи згодом — командира бойової машини одного з підрозділів військової частини А4007.
Загинув чоловік 11 липня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині внаслідок ворожого артилерійського обстрілу.
Вдома на нього залишилися мати, дружина та донька.
Попрощалися з воїном та поховали його на Корюківщині у селі Гуринівка.
Солдат Дмитро Юрченко народився 28 листопада 1994 року в селі Димерка, Кіптівська громада. Закінчив місцеву середню школу. Вступив до Національного університету біоресурсів і природокористування України, який закінчив 2020 році.
Після початку ворожого вторгнення у лютому 2022 року одразу прийшов до місцевого територіального центру комплектування, аби долучитися до оборонців України.
Солдат Дмитро Юрченко
Спочатку боронив Чернігівщину у складі роти охорони 2 відділу Чернігівського РТЦК та СП, потім вирушив на захист східних та південних кордонів України у складі одного з підрозділів військової частини А4722 на посаді оператора розрахунку ПТРК.
Загинув 14 липня 2023 під час виконання бойового завдання у Запорізькій області.
Попрощалися з воїном у селі Димерка, поховали у селі Кіпті.
"Час Чернігівський" писав про загиблих Героїв:
