Вже майже три роки тому, як з раціону українських шкіл та садочків почали зникати такі звичні продукти як сосиски та макарони, натомість зʼявилися нагетси та ньокі (італійські картопляні галушки - ред.).
За рецептами та рекомендаціями від українського шеф-кухаря Євгена Клопотенка молоде покоління мало харчуватися якісніше - з упором на овочі, каші, мʼясо, зменшення споживання борошняних виробів, відмову від цукру, солі.
Оновлене меню містило 160 різноманітних страв. Серед них – пастуший пиріг, синабон з корицею, бефстроганов, лобіо, фріттата (різновид яєчні), курячі нагетси, ньокі тощо.
З раціону дітей також виключили сосиски, ковбаси, рибні консерви, шкідливу випічку.
«Час Чернігівський» вирішив дослідити, як дався перехід на нову систему харчування і як до цього ставляться батьки.
В департаменті освіти ОДА оперують документами та цифрами. Там інформують: триває реалізація Стратегії реформування системи шкільного харчування на період до 2027 року та виконання операційного плану заходів з реалізації Стратегії у 2023-2024 роках.
«Зокрема, розроблена Обласна програма реалізації Стратегії реформування системи шкільного харчування на період до 2027 року, яку затверджено розпорядженням начальника Чернігівської обласної військової адміністрації від 24 січня 2024 № 37.
16 січня 2024 навіть відбувся Чернігівський регіональний форум з питань реалізації Стратегії реформи шкільного харчування на період до 2027 року», - коментує Наталія Дягло, начальник відділу дошкільної, позашкільної освіти, оздоровлення та виховної роботи.
Хто та як харчується? 4 заклади найняли…кейтеринг
За даними місцевих органів управління освіти в 2024-2025 навчальних роках в області функціонують 379 закладів загальної середньої освіти, де освітні послуги отримують 88 101 учень.
Станом на 4 вересня 2024 року, 311 (82%) закладів загальної середньої освіти, де освітній процес організовано в очній формі та змішаному форматі годують дітей.
Всього різними видами харчування забезпечені 49 793 учні, з них гарячим харчуванням - 45 781 дитина.
При цьому, безкоштовним гарячим харчуванням у закладах загальної середньої освіти користуються 24 469 учнів, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів.
За способом організації харчування:
- самостійно харчують дітей у 255 (82%) закладах загальної середньої освіти;
- шляхом аутсорсингу – у 52 (17%);
- шляхом кейтерингу – у 4 (1%) закладах.
Думка батьків
Марина Доценко, кулінар, говорить, що її 10-річний син доволі перебірливий в плані того, які продукти споживати.
«Він у мене навіть не всяку гречку буде їсти. Але після запроваджених змін у школі я помітила, що він став більше їсти в шкільній їдальні, йому подобаються нагетси, наприклад. І я спокійна: дитина їсть нормальну їжу, замість консерв чи хліба».
Щоправда, хліб подекуди не зник зовсім. Як нам надіслали фото з меню з одного з дитячих садочків Чернігова - хліб там дають. Хоча, за рекомендацією Клопотенка хліб таки може бути в меню: але цільнозерновий з пшеничного або житнього борошна. На одне приймання їжі його рекомендовано зменшити до 30-50 г.
Як розповіли інші мами та бабусі, у чернігівських школах харчування дійсно базується на овочах, фруктах, різноманітті, є й парові котлети, як з мʼяса, так і з риби, дають яблука, банани, соки. Дорослі здебільшого задоволені дитячим меню.
Олена Солошенко, бабуся, її онучка ходить до 71-го садочка у Чернігові:
«З приводу меню я жодного разу не бачила жодних дописів у батьківському вайбер-чаті. Отже, все добре».
Чернігівські батьки зауважують: меню від Клопотенка найкраще підходить тим родинам, які змалечку привчили свою дитину вдома їсти нормальну, здорову їжу (чай без цукру, бан на газованки, в раціоні - овочі й кисломолочка, немає фокусу на бутерброди) - то вона із задоволенням буде харчуватися за новим меню.
Мама Наталія Іваненко розповідає: її донька ходить у 6-й клас 20-і школи. Вони три роки на новій системі харчування. Каже: дитина там їсть. І мама спокійна, що їй дадуть хороше: пюрешку, парові котлетки, соки тощо.
“Хоча, є такі діти, яким не дуже таке до смаку. Такі носять з собою у їдальню цукор. Купують некорисні перекуси. Тобто, якщо щось не подобається - діти можуть собі щось докупити. Для багатьох дітей (вони облікуються як ті, що постраждали від російської агресії) харчування безкоштовне. Тож батьки й інші родичі взагалі без нарікань на їжу”.
Сам Євген Клопотенко у коментарі-відповіді мамі Світлані Скороход про харчові звички говорить - потрібен час.
«Ми усвідомлюємо, що діти могли звикнути до інших моделей харчування, адже кожна сім’я має свої харчові звички. Але наша мета – показати здоровіші альтернативи. Так, новий смак може бути незвичним. Та здорове харчування – це така сама навичка, яку можна набути, якої можна навчитися і до якої, так, треба звикнути. Кількість цукру, солі та хлібу у новому шкільному меню відповідає нормам, рекомендованим Всесвітньою організацією охорони здоров’я для запобігання ризикам розвитку неінфекційних хвороб.
До прикладу, середній вміст солі в сосисках становить 2 грами солі на 100 грамів сосисок. Тобто якщо одна сосиска важить 50 грамів, то в ній міститься приблизно 1 грам солі, що є 1/5 від добової норми рекомендованої ВООЗ. Рекомендуємо батькам також і вдома починати готувати у таких нормах, так діти швидше звикнуть до нових смаків».
Євген Клопотенко
Також він уточнив, що вартість харчування не зміниться - для цього немає підстав. Вартість харчування може коливатись у різних регіонах. Вона залежить від спроможності й бажання громад – наприклад, їхньої можливості забезпечувати коштом місцевого бюджету харчування дітей пільгових категорій.
«Однак якою б не була структура фінансування, норми харчування мають бути дотримані в повному обсязі. На сьогодні середня вартість харчування на одну дитину, при кратності харчування в школі один раз, становить 40,6 грн. Наразі Проєктний офіс реформи шкільного харчування спільно з Міністерством економіки України працюють над відтворенням механізму, який дозволить встановити нижню межу якості харчування відповідно до норм чинного законодавства», написав шеф-кухар у коментарі у соцмережах.
Старих і гидких шкільних їдалень позбуваються
Розпорядженням КМУ від 13 серпня 2024 №763 для області затверджені 8 проєктів для надання субвенції з державного бюджету (7 проєктів за технологічною моделлю «базова кухня», 1 проєкт за технологічною моделлю «опорна кухня») на загальну суму 60,5 млн грн.
«Ведеться робота щодо залучення міжнародних організацій до облаштування харчоблоків. 48 опорних закладів області отримали від ЮНІСЕФ (на кожний заклад) кошти в сумі $2000 (73 140 грн) на закупівлю обладнання для шкільних їдалень та проведення поточних ремонтів. Загальна сума фінансування становить 3,5 млн грн», - зазначає Наталія Дягло.
Є допомога і від міжнародних партнерів. У 2024-му міжнародна ГО Acted запланувала здійснити капітальний ремонт харчоблоку для одного закладу загальної середньої освіти, а ще для 24 закладів - придбати сучасне обладнання для харчоблоків.
Нині 2 заклади освіти області перебувають в процесі модернізації/відновлення харчоблоків та їдалень, зокрема у Іванівці та Новій Басані.
Якщо точніше, то мова йде про проєкти «Капітальний ремонт приміщення виробничого будинку Новобасанського опорного ЗЗСО І-III ступенів «їдальня», літера "А" загальною вартістю 4,12 млн грн та "Реконструкція їдальні Іванівського ліцею Іванівської сільської ради, Чернігівського району, Чернігівської області, пошкодженої внаслідок російської військової агресії загальною вартістю 19 млн грн.
Ці проєкти фінансуються за рахунок державного бюджету на умовах співфінансування з місцевими бюджетами, додає Дягло.
Хто готуватиме?
Аби було кому готувати і годувати дітей - в області є професійна підготовка кухарів на базі закладів професійної (професійно-технічної) освіти.
Також діють програми професійного навчання для підвищення кваліфікації з професії «Кухар» за напрямом «Впровадження різноманітного, збалансованого та якісного харчування в закладах освіти»:
- на базі ДНЗ «Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області» проведено курси підвищення кваліфікації для 21 кухаря на замовленнякомунального підприємства «Школяр» Ніжинської міської ради;
- на базі ДПТНЗ «Сновське вище професійне училище лісового господарства» з 26 серпня розпочато курси підвищення кваліфікації для 10 кухарів харчоблоків їдальнь закладів освіти Менської, Сновської та Городнянської територіальних громад;
- на базі КЗ «Чернігівський центр професійно-технічної освіти» Чернігівської обласної ради проведено підвищення кваліфікації за освітньою програмою підвищення кваліфікації з професії «Кухар» - 51 фахівців з числа кухарів закладів освіти області з видачею сертифікатів.
У рамках швейцарсько-українського проєкту DECIDE «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» 4 майстри виробничого навчання із 3 закладів професійної (професійно-технічної) освіти області пройшли курс навчання та стали тренерами для підготовки кухарів харчоблоків закладів освіти щодо впровадження безпечного, якісного, збалансованого харчування з урахуванням оновленого шкільного меню та використанням сучасного обладнання.
Наталія Дягло додає: є проблема і в тому, як учні та батьки ставляться до здорової їжі. Для багатьох досі незвична відмова від макарон, великої кількості хліба та консервів.
Виправити це покликаний обласний освітній проєкт «Healthy food: здоровим бути здорово!». Його реалізували протягом січня-червня 2024.
Ще 44 відеоролики від учасників надійшли на обласний медіафестиваль. Серед лідерів обласного медіафестивалю визначено 10 переможців. За підсумками освітнього проєкту 4 та 11 червня 2024 року проведено воркшоп «Організація виховного процесу зі здобувачами освіти щодо формування здорового способу життя».
Також проводилися майстер-класи з професії «Кухар» щодо впровадження різноманітного, збалансованого та якісного харчування в закладах освіти. Діти на екологічному майстер-класі «Вирощуємо мікрогрін» із задоволенням вчилися вирощувати зелень. Був майстер-клас «Харчуюся за Клопотенком. Нові погляди на звичні страви, що зацікавлять учнів та батьків», відеомарафон соціальної реклами «Молодь обирає здорове харчування», зустрічі з провідними спеціалістами на тему: «Тарілка здорового харчування» тощо, перераховує Наталія Дягло.
"Час Чернігівський" писав про таке:
