П’ятниця, 20 грудня. Надія КОРЖОВА з Седнева вибирає на Центральному ринку Чернігова мітлу. Пластикову. За бажанням можна прикрутити і довшу ручку. На вигляд як віник. Коштує 200 гривень.
— Брала собі вісім років таку саму. Зараз приїхала невістці купувати, — каже пенсіонерка. — Якість гарна, пишуть, що турецька. Зовсім зовнішній вигляд не змінився. Зручно такою мітлою замітати і вдома, і на вулиці. Щітка пластикова, щетина так само.
Колись вважалося, що мітла, зроблена власноруч, працює краще, ніж куплена.
Мітли з берези один на все село робить Олексій ТЕРЕЩЕНКО з Великого Щимеля на Сновщині. Продає по 50 гривень. На трасі біля хати.
— Якщо прикріпити палку, то ще й політаєте, — жартує чоловік. — Держаки не роблю, нема часу стругати.
Олексій ТЕРЕЩЕНКО з Великого Щимеля на Сновщині
Олексій в’яже й віники для лазні. Ціна така сама.
— От тільки продажу немає. Покупців небагато. Віниками й мітлами ніхто не хоче вже займатися.
— Березові мітли — то минуле століття. Не підмітала такими, — сміється Ірина КУРОЧКІНА, двірничиха з Ніжина. Працює третій рік. — У мене пластикова. Улітку метемо кожен день. Вистачає однієї такої мітли місяців на два. Після використання краще ворсом догори ставити, щоб не ламався і форма не псувалася.
Ірина КУРОЧКІНА, двірничиха з Ніжина
У 2024 році ніжинці обрали Ірину Марківну кращою двірничихою. За що вона отримала п’ять тисяч гривень премії від керівництва та букет троянд і смарттелевізор «Самсунг» від Олександра Кодоли, міського голови.
Вибір мітел на ринку та в інтернеті зараз чималий. «Сорго» з дерев’яним або пластиковим руків’ям — 90-110 гривень. Типу віника, але щетина довша. Найрозповсюдженіші мітли — капронові круглі. Або довгасті, як щітка, тільки з держаком. Такі — 80-130 гривень.
Щетина двох видів: поліпропіленова та з ворсу. На дерев’яній чи пластиковій основах. Держаки: литий або продається окремо. Виробники мітел різні. Україна, Китай, є Туреччина.
— Пластикова мітла довговічніша. Добре справляється із сильними забрудненнями та великою кількістю сміття. Такі мітли можна використовувати впродовж року. Навіть під час морозу та під дощем без втрати якостей, — нахвалює свій товар Галина ГОНЧАРЕНКО, продавчиня на ринку «Нива» в Чернігові. — Для дому краще взяти з м’яким ворсом. Мітлами з жорстким ворсом краще прибирати на вулиці. Палки та основу можна купувати окремо. Верх коштує від 60 гривень, низ — від 70.
Щітки — це маленькі мітли. Політати на них не вийде, а от у господарстві допоможуть. Вибір теж чималий. Для прибирання дому, машини, чистки килимів, одягу, взуття тощо. Вартість — від 20 до 100 гривень. Залежно від площі ворсу та самої щітки.
— До цієї можна шланг під’єднати, — показує Наталія ІВАНОВА, реалізаторка на Центральному ринку Чернігова, щітку з конектором (з’єднувачем) для шланга. — Такою зручно мити автомобілі чи килими. Вода подається на ворс.
Наталія ІВАНОВА, реалізаторка на Центральному ринку Чернігова
Мітла з берези — шість гривень
— Цього року ціна радує. За одну мітлу з берези перекупники дають шість гривень. Минулими роками платили 1,5-2 гривні, — каже Людмила КУЦА, староста Моложавського старостинського округу на Городнянщині. До складу входять села: Моложава, Залісся, Невкля, Картовецьке, Лютіж, Минаївщина, Перерост, Студенець, Черецьке. — Такі мітли невеликі, сантиметрів 10-15 у діаметрі. Я, наприклад, таку маленьку собі і беру. Зручніше підмітати.
Куди везуть перекупники зараз, не зізнаються. Фури стоять у старостатах. Раніше возили на Донбас. На виробництво, на заводи. Під час спалювання тримали краще температуру в металургійних печах.
Більші в об’ємі, десь удвічі, купують у людей фермерські господарства. По 20 гривень.
— Чи багато заготівельників зараз?
— У дев’яти селах мого старостату близько 20. Хтось за день 10 скрутить, а хтось і 100. Займалося б більше, ліс поряд. Але проблема — довезти гілля. Не у всіх є транспорт.
Традиції
Мітла як оберіг та очищення від злих духів
Перед великими святами, такими, як Різдво чи Великдень, мітлою ретельно підмітали хату, щоб «вимести» все недобре — погані думки, сварки чи вплив злих духів.
Також існувала традиція перед приїздом гостей підмести подвір’я, щоб вони прийшли з добрими намірами.
Мітла біля дверей
Її клали поперек порога для захисту дому від відьом, упирів та інших нечистих сил. Вірили, що мітла створює магічний бар’єр, що не дозволяє їм увійти.
Мітла і віник у захисній магії проти відьом
Вважалося, що відьми не можуть використовувати звичайну мітлу. Для їх магічних ритуалів або польотів потрібна була спеціальна мітла, зроблена з гілок певного дерева (зазвичай берези або ліщини).
Захист від порчі
Вірили, якщо хтось намагався навести порчу, то віником чи мітлою «змітали» порчу. Читаючи молитви або замовляння.
Кладовище і мітла
Є вірування, що мітлою, якою підмітали на кладовищі, не можна було користуватися вдома. Це приносило в дім «мертву» енергетику.
Обряди з мітлою на щастя
Для залучення грошей. Ставили мітлу до стіни держаком донизу, щоб багатство «спускалося в дім».
Для збереження миру. Якщо в домі часті сварки, господиня могла провести обряд «вимітання сварок», обходячи всі кути хати.
На чому літають відьми
Лада ЛУЗІНА, журналістка, письменниця, авторка книги «Українська відьма — хто вона?» та майбутньої книги «Сад української відьми» спеціально для «Вісника» розповіла, на чому літають відьми:
Існує три тези: 1. Українська відьма не літає на мітлі. Так літає європейська відьма. В української є власний фірмовий засіб пересування – мечик (на Чернігівщині його називають м’яло). Це дерев’яна палиця, гладко вистругана. Щоб м’яти коноплі, льон. (Також м’ялом товчуть «свинячу» картоплю, авт.).
У польоті використовували лише той мечик, яким працювали з коноплею та льоном. Його робили чарівним ці трави.
Взагалі для української відьми головне не мечик, а травичка, якою можна намаститися. Під пахвами, наприклад. Головна трава — тирлич. Схожа на дзвіночки. Буває синього та жовтого кольорів. Той, що росте у Києві на Лисій горі, вважається чарівним. А зібрати його треба в ніч на Івана Купала.
У творах Миколи Гоголя Солоха літає на мітлі. Але в Бориса Грінченка, Павла Чубинського ви не знайдете мітлу. Всюди згадується мечик. Іноді рогач.
Їздила якось до Німеччини. Бачила найстаріше зображення відьми на мітлі. На старовинній фресці ця мітла виглядає як палиця, до якої підв’язаний віник з листям.
Лада ЛУЗІНА
2. Другий відомий засіб пересування відьом — це дрючок. Від якогось дерева. Найчастіше — вербина, липа. Це повертає нас до історії культу дерев. Дрючок має зв’язок з деревом. А те, в свою чергу, з прадавніми віруваннями. На своїх екскурсіях: «Українська відьма — хто вона?» я задаю загадку. І майже ніхто не знає на неї відповідь. Відомо, що українські відьми збираються у Києві на Лисій горі. Питаю: «А де ще збираються саме українські відьми?». Відповідь доволі проста: «На гілках ялини або сосни». Це улюблене чарівне дерево для відьом. Засідають відьми також на липі, березі.
3. В українському побуті розвинутою була тема чарівної мітли. Вважалося, що новою мітлою можна замести у хату щось приємне. Старою мітлою мели на похоронах. Щоб з хати пішло усе погане.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Ольга САМСОНЕНКО. Фото авторки, інше - надане Ладою Лузіною
"Час Чернігівський" писав про таке:
- На Чернігівщині чоловік робить манікюр кобилі Ласуні
- День працівників сільського господарства: кого нагородили до свята
- Господарі з прикордоння показали урожай, що виріс із насіння благодійників
Ще більше цікавої інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
