Сімейний лікар — це лікар первинної медичної ланки. До нього першого звертається хворий, щоб запустити процес безплатного (відносно) лікування. Зазвичай з сімейним лікарем укладають медичну декларацію. Сімейник вислуховує скарги пацієнта. Проводить первинний огляд. Дає електронні направлення далі, до вузьких спеціалістів. Направляє на аналізи. Може направити на рентген, УЗД, інше дослідження. Яке за електронним направленням теж має бути безплатним.
Але першочергово сімейний лікар задумувався як такий, що лікує всю родину. Знає все про кожного з сім’ї. Приходить додому. Або чекає на прийомі в лікарні. Пам’ятає про вас все, нагадує.
* * *
64-річний Олександр ФЕДОРЕНКО — лікар терапевт. На пів ставки працює в Сосницькому центрі первинної медико-санітарної допомоги і як лікар загальної практики сімейної медицини.
— У Центрі первинної медичної допомоги на пів ставки отримую 12 тисяч гривень. А як терапевт — повну ставку, 21 чистими. Мені треба набрати дві з половиною тисячі пацієнтів.
— Як суміщаєте лікарню і первинку?
— Приходжу о 7.00. До 10.00 роблю обхід у палатах. Із 10.00 до 12.00 — там, у центрі. Тоді повертаюся і відпрацьовую все, що тут треба. Сиджу до 18.00.
— Чим робота відрізняється?
— Тут я саме лікар. Лікую. А там — як раніше дільничний терапевт був.
— Фопам працювати вигідніше?
— По-перше, нема загальної бухгалтерії. НСЗУ виділяє кошти на лікаря однаково.
— А так, щоб з вузу — і сімейний лікар?
— У нас нема. Наші сосницькі сімейні лікарі віком від 30 з хвостиком до 60 з хвостиком. Візьмем Мену, Корюківку, Новгород-Сіверський — переважно лікарі мого віку.
* * *
— Зараз я практично одна, — ділиться 64-річна Аліна ГОРДІЄНКО, сімейна лікарка загальної практики сімейної медицини Сосницького центру первинної медичної допомоги. — Олена Власенко у Волинці. Приїжджає два рази на тиждень. Працює Андрій Сердюк, головний лікар, на пів ставки. Й Олександр Федоренко — на пів ставки.
Олександр Ясинський та Марія Сердюк відкрили фопи. Працюють як приватні сімейні лікарі. Марії Юріївні виділили кабінет в приміщенні сосницької лікарні. Кабінет Олександра Володимировича — у магазині «Кошик», на другому поверсі.
Аліна Гордієнко працює на повну ставку. Люди — розкидані хто де, навіть за кордоном. Кому треба, дзвонять. Якщо треба, роблять виклик, приходимо додому.
Я — переучений сімейний лікар з терапевта. Лікую дорослих. В інших наших лікарів є діти-пацієнти. Когось привозять, хтось сам приходить.
— Сьогодні викликів нема? (Я в будівлі ЦПМСД. Тут нікого. Лікарі приймають до 12.00. Тому говоримо по мобільному). Бо ви б ходили після обіду?
— Якщо виклик є, стараюся до обіду з’їздити до людини. Або пішки сходити, якщо недалеко.
— Скільки хвилин дається на одного хворого, якщо на прийомі в кабінеті?
— Не знаю. Нема такого. Якщо раніше люди приходили і в черзі стояли, то зараз телефоном поговорили, рецепт виписала. Направлення. Людина орз захворіла, лікар телефоном призначив лікування на три-чотири дні. Потім — на прийом.
— Треба записатися телефоном на прийом? Чи через сайт?
— До мене на прийом не записуються. Я приймаю всіх, хто прийшов, по черзі. Бо літні люди часто не можуть записатися, не вміють.
— Багато пацієнтів встигаєте прийняти?
— По-всякому. Якщо рахувати і тих, хто звертається телефоном, то 15-20 за день.
— Телефонних якось відмічаєте?
— У нас ведеться електронний прийом. Інколи в карточку записую, чого людина зверталася. Бо буває: там не записали, десь щось пропало. А в карточці є. Але переважно зараз медична документація ведеться в електронній формі.
Молодшим людям краще телефонне звернення, чим приходити особисто. І це позбавляє таких черг, як були раніше. Що чекали по дві-три години.
Якщо людина прийшла від свого лікаря, який у відпустці, на прийом до мене, то краще приходити з медичною карткою. Я пацієнта не знаю, подивлюся картку.
— Щоб звернутися в лікарню за допомогою, треба укласти декларацію з якимось лікарем з цієї лікарні?
— Не обов’язково. Головне, що декларація укладена. У комп’ютері «підтягується».
— Скільки декларацій треба укласти сімейному лікарю?
— Як і було, 1800.
— Виходить стільки людей набрати?
— Усяк бувало. Люди мігрують. Приписуються-виписуються. Помирають.
— Чи вистачає часу на прийом одного хворого? Бабусі люблять поговорити…
— Якщо черга, то підганяю. Якщо нема, то нехай говорять.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Олена ГОБАНОВА. Фото авторки
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Премія ім. І.В. Буяльського й міністерські відзнаки - у Чернігові вітали медиків. Кого нагородили до свята
- У стоматполіклініці замінили обладнання, якому понад 40 років
- Медик із бойовим досвідом: захисник повернувся на роботу в лікарню
Ще більше цікавої інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
