Археологи із міста Чернігів під час земляних робіт по реконструкції водогону по вул.Любецькій розкопали залишки рову Передгороддя давнього Чернігова, повідомив археолог Ігор Ігнатенко.
«Він являв собою частину конструкцій оборонної лінії, й був виритий ще за часів Київської Русі, коли наше місто досягло піку своєї могутності. Ймовірно, це сталося в першій половині XII ст. Княжа усобиця середини XII ст., що переросла, по суті, в громадянську війну, пригальмувала розвиток Чернігова. Негаразди, які охопили наш край у наступному XIII ст. – монгольське нашестя, пандемії, зміна клімату, перетворили Чернігів у маленьке містечко. Й лише у XIX ст. Чернігів перетнув границі давньої забудови», - пише науковець у групі «Старий Чернігів».
Про існування «Дальнього валу» навколо міста писав ще історик XVIII ст. Опанас Шафонський: «… еще внѣ всѣхъ предмѣстьевъ, въ полѣ особливый древнiй валъ, во многихъ мѣстахъ уже разрытый. Онъ начинается близъ Елецкаго монастиря, в его саду; идетъ полемъ позади городского кладбища, въ северную сторону, чрезъ Могилевскую дорогу, идетъ позади огородовъ черезъ Московскую дорогу же, мимо Архiерейскаго сада, и оканчивается на лугу, у Синяго моста, на рѣчкѣ Кордиковкѣ стоящаго».
Згадували про цей вал у XIX ст. М. Марков, М. Маркевич, С. Котляров, котрі на власні очі бачили залишки валу. Але активне господарювання чернігівських містян призвело до того, що вже з ІІ половини XIX ст. вал зник, а разом із ним і знання про те, де він проходив. Підказку вченим надавала лише одна карта «Губернскаго города Чернигова» 1780- х років, на якій була нанесена частина маршруту старовинного валу.
Чернігівські археологи та історики досі ні разу не знаходили матеріальних решток дальньої лінії укріплень стародавнього Чернігова, не уявляли його точного місцезнаходження, конструктивного влаштування та часу створення. До моменту знахідки рову, автор цього тексту припускав, що можливо дальній вал й рів, з якого брали землю для його зведення, міг бути невеличким, символічним. Можливо він виконував такі ж функції, як померій (Pomerium) – сакральна границя стародавнього міста Риму.
«Пам’ятаєте, за що Ромул вбив свого брата Рема? За те, що той перескочив через рівчак виораний Ромулом, і тим самим осквернив священну межу Риму. Або ж, як рів, яким був оточений середньовічний Париж - був митним кордоном міста», - нагадує Ігнатенко.
Однак розкопки показали, що Передгороддя давнього Чернігова було обведене справжнім оборонним ровом. У давнину в цьому місці рівень ґрунту був вищий за нинішній, а отже глибина та ширина рову були більшими ніж ті що ми можемо побачити на фото. На південь від рову (в бік перехрестя вул. Любецької з вул. Гетьмана І. Мазепи) мав знаходитися вал споруджений з ґрунту вийнятого при викопуванні рову, на горі валу повинна була стояти дерев’яна фортечна стіна.
Здогадку про спорудження рову саме у XII ст. підтверджують уламки керамічних посудин знайдені на дні рову, та його розташування – рів проходить через територію курганного могильника XI ст., так, що одні кургани опинилися в межах міста, а інші «за городом».
Нагадаємо, що нині частина вулиці Любецькій від перехрестя з вул. Мазепи до вул. Ріпкинської перекрита. Причина - тут планується масштабна заміна водогону.
– Це чавунний водопровід діаметром 200 міліметрів. Його передбачається замінити на водопровід з поліетилену діаметром 350 міліметрів. Довжина водопроводу 1200 метрів…після реконструкції підземних мереж відбувається відновлення покриття дороги, пішохідних частин, і на цій вулиці теж передбачаються подібні роботи, – повідомила в ефірі телеканалу «Новий Чернігів» речниця управління ЖКГ Тетяна Корж.
"Час Чернігівський" писав про історію Чернігова:
- Магдебурзьке право потрібне для захисту міста від магната, по сучасному - місцевого олігарха
- Ервін Міден про екскурсії в час війни, емоційну розрядку і вміння жартувати навіть у найтемніші часи
- НАШІ ЛЮДИ. Володимир Пилипенко про зміни в Чернігові після боїв, нові маршрути екскурсій та історичні аналогії
