Сергій АЛЕКСЕЄНКО 18 квітня вивіз розсаду на базар у колишньому райцентрі Бобровиця. 15 ящиків з капустою, броколі, огірками. До обіду майже все розібрали.
— Першу привіз 5 квітня, — каже чоловік. — «Ірма», «Ортус», — називає сорти капусти. — Гібриди. Є броколі. Огірочки «Амур». 25 гривень штучка. Сьогодні привіз 24 штуки. Три залишилось. Самозапильні.
Помідори ранні завтра привезу. Сорт «Анетта», схожі на «Саньку». Можна вже висаджувати в грунт під спанбонд. Можна і плівкою накривати. Удень бажано відкривати. Під трилітрову банку — не раджу. Сонце припече, пропаде розсада.
Висівати голландські гібриди почав у середині лютого. Насіння замовляв одразу після нового року.
— Обробляю 10 соток землі. Як розсада закінчиться, буду привозити огірки з помідорами. Ранні сорти вже висадив. Цвітуть. Днів через десять буду збирати перший урожай огірків.
Ціна, як і минулого року, 50 гривень за десяток. За моїми підрахунками, у цю суму ще вкладаюсь. Кожному в пакетик щонайменше докладаю по дві штучки. Було таке, що і дарував.
— Як обираєте, кому дарувати, а кому продавати?
— По людині бачу. Підійшла бабуся, віддав за символічні 10 гривень. Але таке рідко буває. Слава Богу, у Бобровиці гроші є, — сміється підприємець. — Тільки два покупці сказали, що дорого. Кому дорого — купуйте, висівайте, грійте. Розсада — справа ризикована. Ніч проспав, не протопив — замерзла. Спеціально під цю справу купив телефон, гучність будильника така, що за кілометр чути, — дістає з сумки мобілку. Як виписали з роддому, так і почав займатися розсадою, — жартує. — Років 20 точно. Вчився на бухгалтера в університеті Шевченка, у Києві. Два роки працював. Зрозумів: сидіти, перебирати папірці — не моє.
— На городі ще важче.
— Фізично, а морально легше.
«Квіти купують спершу на кладовище. А тоді вже додому»
При вході на базар продає домашні огірки і живі квіти Марина ГАММЕР. Вирощує разом з чоловіком Віталієм в теплицях, років 20.
— Огірочки свої, домашні. Ще пів години тому росли. 200 гривень за кіло. Двох сортів. Колючі і голенькі, — описує товар. — Нам більше голенькі до вподоби. Шкірка м’якіша, солодші. Висадили в лютому в теплиці з опаленням. Шість теплиць. У трьох — огірки, в інших — квіти. Їх зараз купують, щоб висадити на могили. Замість штучних.
Після повномасштабного вторгнення живі квіти купувати на могили стали більше, — підмічає зміну. — Основна торгівля — за тиждень перед дідами. Спочатку садять на могили, а тоді вже беруть додому. Прикрашати двори.
Звичайна петунія — 25 гривень, ампельна — 50, — розказує про ціни. — У горщиках уже з добривом — 300. — Є анютка, сульфінія, бегонія, вербена. Сезонні однорічні. Покупців привчили до ромашок. По 30, 40 гривень.
Висаджуємо партіями. За сезон десь сто тисяч точно буде.
Марина Гаммер продає квіти, які виростила в своїх теплицях
— Уже все розпродала, — підтверджує Любов ОНОПРІЄНКО, торгує домашніми квітами, тютюном, махоркою. — Вирощую на городі, без теплиці. «Мускарики», багаторічні. Добре кущуються. Гіацинти. І я свої квіти на могилках висаджую. Штучних давно не купую.
Треба ж якось з пенсією в три тисячі виживати. 50 гривень склянка, — показує на білі мішки. — Тютюн і махорка — дві різні рослини. У тютюну — перебите листя. У махорці перебивають усе: і листя, і стовбур. Тільки, дитя моє, нема кому його купувати. Війна… Жінки купують чоловікам на фронт. І жінки багато курять. І махорку, і тютюн.
На мініприлавку — у пакетах квасоля, гарбузове насіння. Усе по 30 гривень за стаканчик.
Любов Онопрієнко
Джерело: "Вісник Ч", авторка Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фото авторки
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Тетяна Тимченко буряк, моркву, редис та чорнушку сіє «між дощечку»
- Чоловік з Чернігівщини зробив гойдалку, щоб дружина відпочивала після городу
- У теплицях виріс редис: повезуть на ніжинський базар
Ще більше цікавої інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
