У Шишківку на Корюківщині, за шість кілометрів від кордону, щодня, у будні дні, їздить Людмила Коноваленко, медсестра Корюківського центру сімейної медицини.
Уже другий рік. Із сусіднього Перелюба, де живе і працює. На електровелосипеді. Видали на роботі. Чотири кілометри в один бік. До Людмили йде все село.
— Тиск поміряти, укол зробити, крапельницю поставити, — перераховує медсестра. — Привожу ліки, якщо замовляють. Беру в аптеці в Перелюбі чи в Корюківці. Бо в Шишківці ні фапу, ні аптеки. Село постійно під ворожими дронами. Може влучить і дорогою, і вже на місці. Прилітало і під час прийому. Поруч. Двічі під обстріли попадали. Ховалися, — згадує жінка.
—Не страшно?
—Страшно, а що робити? Люди ждуть.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Марина Забіян. Фото авторки
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Медсестри не тільки уколи колють. Функцій додалося. Грошей — ні
- Медична сестра у вихідні працює в цирульні
- Медсестра з Чернігівщини про свою роботу: не лякають окупація і повітряні тривоги
Ще більше інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
