Цукорок — це не цукор, а детектор дронів. Маленька пластикова коробочка з екраном та антенами. Вміщається в долоні. Його винахідник — програміст Дмитро Селін, який живе в Лондоні.
Нині на фронті, окрім зброї, цукорок — річ першої необхідності. Він сигналізує, що безпілотник поруч. З дронів на техніку і піхоту скидають боєприпаси. А ще БПЛА наводять на цілі ракети та артилерію.
— Є запити з фронту на всі засоби боротьби з безпілотниками. Нашій 119-й бригаді ТРО 165-му батальйону відправила тепловізор за 82 тисячі гривень, бо в них не було. Він бачить дрони, — розповідає Інна СКОРІНОВА, чернігівська волонтерка. — Ще для захисників купила три РЕБи. Це пристрої радіолектронної боротьби, які створюють над об’єктом наче захисний купол. Їх ставлять на евакомашину, і хлопці їдуть за пораненими. Ворожі дрони глушаться і не можуть вразити наших, падають за сім метрів. РЕБи теж дорогі — 65 тисяч гривень за один — і на них довго збирати.
А один цукорок коштує п’ять тисяч гривень. Цукорків потребують бійці нашої першої танкової бригади, які нині під Авдіївкою.
Уже проплатила за один, хоча замовлення отримала на вісім. Їх виробляють лише три фірми в країні. Якщо хтось хоче допомогти, номер карти 4149 4993 7765 1946.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Валентина ОСТЕРСЬКА. Фото з інтернету
"Час Чернігівський" писав про таке: Чернігівські гімназисти зібрали 30 тисяч на дрон для 119 бригади
