Ніколи в житті не вилазила на дах. Коли запросили подивитися на сонячні панелі, не відмовилась. І от ми з Олександром ПЕТРИШИНИМ, електриком сосницької лікарні (він же завгосп та інженер з охорони праці за сумісництвом), через вікно господарчої кімнати виходимо на дах другого поверху. КНЗ «Сосницька лікарня». Ніякої романтики, крім цеглини на панелях ближче до краю даху.
— Дітвора бавиться, — зауважує електрик.
З плюсів — панелі досить міцні. Бо не побилися. Значить і граду не бояться.
На даху дуже спекотно. Панелей багато. З інженером підрахували — 122 штуки.
— Узимку хто з них сніг згрібав?
— Зимою вони майже не працюють. Якусь частину енергії накопичують, але дуже мало.
Купа дротів з-під панелей іде вниз.
— Усі вони між собою під’єднані. Ось загальний дріт, — показує Петришин. — Він виходить до технічного приміщення в підвалі. І тоді панелі доповнюють внутрішню мережу. РЕМу електроенергію ми не продаємо. Зате лікарня менше споживає енергії з ремівської лінії. Половину енергії — з загальної мережі, половину дають панелі. І спаливши 10 кіловатів, лікарня платить тільки за п’ять.
Чотири тисячі кіловатів зекономили цього місяця. Економія за червень у грошах — близько 20 тисяч гривень.
Панелі гібридні. Вони працюють разом з внутрішньою мережею. Самі по собі не накопичують. Якщо світло гасне, автономне електропостачання не забезпечать.
Як аварійне живлення в лікарні працюють акумулятори. Вони є частиною сонячної станції.
— Коли немає світла, вмикаємо акумулятори. Це наше аварійне освітлення, — ми з Олександром Івановичем біля щитка на другому поверсі. Перемикає тумблер, загоряється лампа в терапевтичному відділенні. — Це зараз я на акумулятори перемкнув, — пояснює. — Вистачає на шість годин. Потім з’являється світло й акумулятори переходять у режим заряджання від загальної електролінії.
Лінія веде до підвалу. Там під обладнання відведена окрема кімната.
— Ось наші акумулятори живлення, — тицяє в чималі ящики Олександр Іванович. Їх десять. На кожному світиться зелена кнопка і синенька смужка. — Синя смуга на табло показує, що акумулятори заряджені. Вимкнулися, чекають. Доки йде заряд, бігають синя і червона смуги. Зелена кнопка вмикає і вимикає сам акумулятор.
— От зараз сонячна погода, панелі працюють добре. І дають нам економію, — каже Олександр Петришин.
Монтувала підрядна організація.
Є і форс-мажорні складнощі.
— Людина, яка приймала ці панелі, померла. Попередній завгосп, інженер з техніки безпеки (Микола Обуховський. — Авт.). Підрядник, який монтував панелі, виїхав з країни.
Я телефонував куратору проєкту. Шукають нового, хто відповідатиме. Зараз контролюю заряд акумуляторів.
Встановили сонячну станцію у 2024 році. Перед тим шиферний дах під панелі переробили. Поклали металочерепицю. І тільки на неї підрядники поставили каркас, на якому змонтували панелі. Покриття міняли за гроші місцевого бюджету.
Грант отримали від німецького товариства міжнародного співробітництва.
— Грантова частина — 1 мільйон 700 тисяч гривень, — уточнив Андрій ПОРТНИЙ, голова Сосницької громади. — За 300 тисяч з бюджету громади перекрили дах під панелі.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Олена ГОБАНОВА.Фото авторки
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Прикордонній громаді надали сонячні електростанції, які генерують до 1000 кВт енергії на добу
- Чи є світло в лікарнях із сонячними панелями?
- У прикордонній амбулаторії та на станції швидкої встановлюють сонячні панелі
Ще більше цікавої інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
