У громадах Чернігівщини прощались із захисниками, які загинули на російсько-українській війні.
38-річний Максим Шумбар з Ніжина. Працював помічником машиніста в Києві. Воював з 1 березня 2025 року на посаді старшого водія аеромобільного відділення аеромобільного взводу аеромобільної роти четвертого аеромобільного батальйону.
Загинув 24 грудня 2025 року на харківському напрямку, поблизу села Загризове. Поховали воїна в Ніжині. У нього залишилися дружина, син, батьки та сестра.
* * *
50-річний Петро Пономаренко з Сосниці. У січні 2023 року призваний на військову службу. Став механіком-водієм.
24 липня 2025 року Петро отримав важке осколкове поранення. З того часу перебував на лікуванні. 6 січня 2026 року помер.
* * *
45-річний Андрій Дудко працював на швейній фабриці в місті Лохвиця, а також у Чернігові. 18 червня 2025 року чоловіка мобілізували. 31 грудня 2025 року загинув на донецькому напрямку. Поховали воїна в Городні на кладовищі «Червінщина».
* * *
44-річний Ігор Корженкін працював у ТОВ «Ратібор». У січні 2023 року мобілізували. Після навчання в Німеччині став командиром танка.
5 листопада 2024 року на Донеччині зник безвісти. Через 14 місяців встановили особу бійця за ДНК-експертизою. У військового залишилося троє дітей: доросла донька та два молодші сини. Поховали Ігоря Корженкіна 11 січня в Тупичеві.
* * *
24-річний Володимир Лісовий з Парафіївської громади. Загинув 31 жовтня 2024 року, поховали 10 січня в Парафіївці.
* * *
27-річний Михайло Кудлай з села Матіївка Батуринської громади. Після строкової служби уклав контракт. З червня 2025 року був оператором БпЛА.
5 січня 2026 року загинув на донецькому напрямку. Поховали військового 10 січня в рідному селі.
* * *
43-річний Євгеній Іванов з селища Добрянка на Ріпкинщині. Служив з жовтня 2024 року. 26 листопада 2024 року загинув біля Курахового Покровського району Донецької області. Понад рік вважався безвісти зниклим. Поховали чоловіка в Добрянці.
* * *
55-річний Володимир Пилипенко з села Бірки Остерської громади. Був учасником бойових дій в Афганістані. З початку повномасштабного вторгнення приєднався до лав Територіальної оборони.
У січні 2024 року добровільно пройшов військові навчання та долучився до Сил оборони. 8 травня 2024 року зв’язок з ним обірвався. 2 січня 2025 року за результатами ДНК-експертизи тіло було ідентифіковано.
* * *
43-річний Сергій Мартиненко з села Олександрівка Бобровицької громади. Працював у ТОВ «Земля і Воля». Служив з липня 2025 року. Воював у Сумській області, а потім на покровському напрямку.
Загинув 24 грудня 2025 року в Донецькій області. Поховали воїна в Бобровиці. У нього залишилися дружина, донька, батьки, сестра та племінники.
* * *
40-річний Юрій Городничий з Носівки. Працював в охоронній фірмі. З 2024 року служив помічником гранатометника парашутно-десантного відділення.
30 серпня 2024 року солдат зник безвісти поблизу Новогродівки Покровського району. Через понад рік загибель бійця підтвердили за ДНК-експертизою. Попрощалися та поховали Юрія Городничого в Носівці.
* * *
33-річний Вячеслав Моложавий з села Нові Боровичі Сновської громади. Служив з березня 2023 року.
19 грудня 2025 року отримав тяжке поранення. 11 січня 2026 року помер. Попрощалися та поховали бійця в рідному селі.
* * *
52-річний Сергій Мусієнко з селища Дружба Ічнянської громади. Працював в органах МВС у Прилуках, у банку «Демарк» та «ПриватБанку». У 2009 році відкрив магазин чоловічого одягу «Красавчик». Воював з перших днів війни, мав позивний Чубринка.
Загинув 1 квітня 2024 року біля Костянтинівки Донецької області. Попрощалися та поховали захисника в Прилуках. У нього залишилися дружина, два сини, донька і мати.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Ольга Самсоненко
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Народився в рф, виховувався в сиротинці, загинув за Україну. У громадах втрати
- 21 річний боєць Нацгвардії служив за контрактом, загинув на Луганщині. У громадах втрати
- Народився в Казахстані, поховали через рік після загибелі. У громадах втрати
Ще більше інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
