Одне з найвідоміших та найшанованіших видань США The Washington Post присвятило великий матеріал мінному забрудненню України.
Автори статті під назвою «Україна - найзамінованіша країна в світі. Підуть десятиліття на те, щоб зробити її безпечною» Єва Семпсон та Семуел Гранадос попри ретельне вивчення теми досі звуть російсько-українську війну «конфліктом». Хоча і визнають: тут точиться не що інше, як велика війна. Найбільша в Європі.
За півтора року наземні міни — разом із бомбами, що не розірвалися, артилерійськими снарядами та іншими смертоносними побічними продуктами війни — забруднили смугу території України розміром приблизно з Флориду чи Уругвай. Вона стала найбільш замінованою у світі країною.
Перетворення центру України на клаптики пустки, пронизані небезпекою, є довгостроковим лихом такого масштабу, який, за словами експертів з боєприпасів, рідко доводилося бачити, і для ліквідації якого можуть знадобитися сотні років і мільярди доларів.
Зусилля з усунення небезпек, відомих як боєприпаси, що не вибухнули, разом із тим, щоб оцінити повний масштаб проблеми, можуть тривати номінально, оскільки війна все ще триває. Але дані, зібрані урядом України та незалежними гуманітарними групами з розмінування, говорять сувору істину.
«Сама кількість боєприпасів в Україні є просто безпрецедентною за останні 30 років. Нічого подібного немає», — сказав Грег Кроутер, директор програм Mines Advisory Group, британської благодійної організації, яка займається розмінуванням і розмінуванням боєприпасів, що не вибухнули, у всьому світі.
Приголомшливі масштаби
Близько 30% території України, понад 174,2 тис кв км, постраждали від серйозних конфліктів і потребуватимуть тривалих, дорогих і небезпечних операцій з очищення, згідно з нещодавнім звітом GLOBSEC, аналітичного центру зі Словаччини.
Хоча бойові дії, що тривають, унеможливлюють точні дослідження, масштаби та концентрація боєприпасів роблять Україну куди більшою забрудненою мінами, аніж в інших сильно замінованих країнах, таких як Афганістан і Сирія.
HALO Trust, міжнародна некомерційна організація, яка займається розмінуванням, і в Чернігівщині зокрема, відстежила, використовуючи інформацію з відкритих джерел, понад 2300 інцидентів в Україні, під час яких виявлені боєприпаси, що потребують знешкодження. Незважаючи на те, що статистика дуже занижена, а дані не включають результати опитувань на місцях, проведених HALO Trust або іншими організаціями, це дає жахливе окреслення проблеми.
Людські витрати
Вибухівка вже завдала значних жертв. З початку повномасштабного вторгнення рф в лютому 2022 по липень 2023 Організація Об’єднаних Націй зафіксувала 298 загиблих серед цивільного населення від вибухонебезпечних предметів війни, 22 з жертв – діти, і 632 цивільних поранення.
Цивільні сапери, які знешкоджують звільнені території від нерозірваних боєприпасів і мін, добре підготовлені та використовують захисне спорядження. Але і вони не застраховані від катастрофічних аварій. Про це свідчить історія чернігівського рятувальника Кракен - Олександра Борисенка, який на Харківщині під час спрацювання міни торік у грудні втратив ногу.
Читати про це тут: Знаменитий чернігівський рятувальник Кракен після лікування та протезування повернувся додому і пройшовся пляжем
Приховані вбивці
Обидві сторони застосовують міни. рф інтенсивно замінувала свої лінії фронту в очікуванні контрнаступу України, що триває, і значно ширше використовувала широко заборонені протипіхотні міни.
Маленькі, смертоносні протипіхотні міни, що спрацьовують від ваги людського тіла, не можуть відрізнити учасників бойових дій від некомбатантів.
Розслідування Human Rights Watch показали, що російські війська застосували щонайменше 13 типів протипіхотних мін, а також міни-пастки, які активуються жертвою. Докази свідчать про те, що влітку 2022 Україна також застосувала принаймні один тип протипіхотної міни, ракетно-вибухову міну PFM, навколо українського міста Ізюм.
Протитанкові міни, для підриву яких зазвичай потрібна величезна вага, не заборонені на міжнародному рівні, хоча будь-який вибуховий пристрій, який може ненавмисно підірвати цивільна особа, може вважатися протипіхотною міною згідно з Договором про заборону мін 1997, учасником якого є Україна, але не рф чи Сполучені Штати.
І російські, і українські сили застосували протитранспортні міни.
Сполучені Штати включили два типи мін до своїх пакетів допомоги Україні: дистанційну протиброньову мінну систему, яка використовує артилерійські снаряди калібру 155 міліметрів для створення тимчасових мінних полів, запрограмованих на самознищення, і протитанкові міни M21, які вимагають сотні кілограмів сили, щоб детонувати, але не самознищуються, що викликає занепокоєння щодо їх подальшого усунення.
Ліквідація пошкоджень
Сильно замінована оборона рф, створена протягом місяців безвиході вздовж лінії фронту, уповільнює український контрнаступ, який почався минулого місяця, завдаючи шкоди поставленим із Заходу бойовим танкам і бойовим машинам піхоти.
Хоча спеціалізовані машини для розмінування використовуються, міни на передовій настільки сконцентровані, що сапери змушені розчищати шляхи вручну.
Гуманітарні операції з розчистки, які повертають місцевому населенню землю, є надзвичайно повільними, виснажливими та дорогими. Вони тривають точково, зокрема навколо Києва та інших районів на захід від лінії фронту, де бої відступили. Чернігівщина теж у списку регіонів для найближчих за часом гуманітарних розмінувань.
Забруднена територія України настільки велика, що, за оцінками деяких експертів, приблизно 500 групам розмінування, які зараз працюють, знадобиться 757 років. За оцінками GLOBSEC, один сапер може очистити від 5 до 8 кв м на день, залежно від місцевості та концентрації вибухівки.
Команди саперів прочісують метр за метром по місцевості, використовуючи металошукачі, а іноді й собак, які шукають вибухівку, викопуючи кожен сигнал, не знаючи, чи знайдуть вони нешкідливий цвях чи смертоносну міну.
Ускладнює задачу і коротке вікно для розчищення весною, після відтавання ґрунту і до того, як фермери почнуть сівбу, також прорив Каховської дамби на початку червня різко перервав роботу з розчищення.
Існує стабільний ринок від «чорних саперів», які пропонують поспішне та часто ненадійне очищення без офіційної сертифікації, щоб розчистити частину з понад 49 тис кв км непридатних сільськогосподарських угідь.
Розмінування не тільки повільне, але й дороге. За оцінками Світового банку, розмінування України, яке коштує від 2 до 8 доларів за квадратний метр, коштуватиме 37,4 мільярда доларів протягом наступних 10 років.
Згідно зі звітом Держдепартаменту за 2023, Сполучені Штати виділили понад 95 мільйонів доларів на розмінування України.
А як в інших країнах?
Міни як темна спадщина конфліктів по всьому світу, від Камбоджі до Косово, натякають на те, з якими проблемами може зіткнутися Україна під час її відновлення.
Камбоджа, пронизана мільйонами протипіхотних мін після десятиліть конфлікту, піддається безперервним операціям з розмінування протягом 30 років. Залишилося щонайменше п'ять років роботи.
У 1998 і 1999 роках у Косово відбувався збройний конфлікт.
«Війна в Косово тривала 6 місяців, і становила незначну частину масштабу цього конфлікту», — говорить Грег Кроутер про війну в Україні. «На це пішли десятиліття».
"Час Чернігівський" писав про розмінування: