Голубі озера — це три штучних озера за селом Олешня, що на Ріпкинщині. У кар’єри після видобутку кварцевого піску набралася вода. Саме тому озера мають яскраво-блакитний колір.
У п’ятницю, 10 червня, погода сонячна, тепло. Останній блокпост за Ріпками не затримав. За поворотом на Олешню дорога побита, в ямках. Машин немає, нас обганяє лише один мотоцикл.
Хочеться просто скупатися. Безплатно.
Паркан бази «Голубі озера» тягнеться довго. Нарешті відкривається вхід на пляж. Немає шлагбауму, заїхати при бажанні можна машиною, сліди шин є. На цей пляж ходять відпочиваючі з бази, але і всі інші бажаючі теж. За машини пізно ввечері охоронці збирали по 30 гривень.
Їдемо далі, на піщаний безплатний пляж на протилежному березі. У лісі, на відстані від берега, майже навкруги всього озера стоять дерев’яні туалети.
На пляжі три компанії. Двоє молодих хлопців щойно розіслали покривало, дістали по пачці морозива.
— З Чернігова приїхали мотоциклом. На день, без ночівлі. Ніхто не зупиняв, — приліг на покривало Максим ПРИХОДЬКО, чернігівець.
Біля здутого батута відпочиває родина з Ріпок. 43-річна Жанна та 45-річний Дмитро КАШУБИ приїхали з дітьми, 4-річною Дашею та 9-річним Сашком.
— Удруге в цьому році. Були минулого четверга, коли спека стояла. Сьогодні з 10.00, — прикидає чоловік. — Вода трішки прохолодна. Приїхали своєю машиною, увечері додому. — У минулому році на озера військові не пускали. Ми їздили, бо я родом з Грибової Рудні.
— Правда, що територію приватники ще більше обгородили?
— Нічого нового ми тут не побачили.
У воді попід берегом водять руками чоловік з жінкою в купальних костюмах.
— Що ловите?
— Ніхто не купався, прибережжя наче трішки застояне. Очищаємо, — сміються 65-річний Микола та 55-річна Тетяна КОРЖІ.
— Холодна вода?
— Ні. Красота! — рибкою пірнає у воду чоловік і пропливає кілька метрів.
— Супер! — слідом за чоловіком занурюється і дружина.
Родина Коржів з Броварів. Микола родом з Берестовця на Борзнянщині. Зараз працює на фірмі «Рейнарс» у Броварах, Тетяна — у страховій компанії.
— У минулому році немісцевих на озера не випускали. Завертали на блокпостах, — каже Микола. — Прикордонна зона. Поїхали лісами, не через Ріпки, а через Замглай. І все одно нас перед озерами зупинили. Знайомий звідси родом, забрав нас. Одні військові тут були.
Зараз людей мало. Зате комарів багато. У кущі не зайдеш — миттєво обліплять. Брали спреї.
База «Голубі озера» відкрита, ходять робітники. Працює кафе-бар.
Ціна оренди будиночка на добу в комплексі «Голубі озера» — від 1000 до 4200. Економваріант — 500 гривень. У таких по два спальні місця, із зручностей — тільки невеликий столик і світло. Є вікно. Туалет, душ, умивальник — надворі, спільного користування.
З 32 будиночків 19 зі зручностями і 13 — без. Зайняті були три з 32. На вихідні забронювали дев’ять.
— Кухня працює поки що не на повну, бо людей у будні немає, — пояснює Надія АНІЩЕНКО, з Олешні, працює у барі. — Відпочиваючі приїжджають на вихідні, кухар — в обід у п’ятницю і куховарить до неділі, увечері їде.
— Деруни — 65 гривень, салати — від 70. Бульйон — 60, картопля — 65, відбивна — від 60 гривень. Обід, сніданок або вечерю можна скомплектувати, — готує каву Надія (20-35 грн).
Увесь комплекс розділений на три райони: Техас (до пляжу), Фінляндія (по центру, там, де база) і Каліфорнія (з протилежного боку озера).
На місці Іван ЧАУС, хазяїн комплексу. Клопочеться по господарству (переносить ящики з провіантом, дає розпорядження по роботі персоналу, бігає до будиночків).
— Ви ж наче в теробороні? — дивуюся працездатності чоловіка. Іван Петрович у військовій формі забарвлення хакі.
— Звичайно. На п’ять хвилин заскочив, їхав з відрядження. І зараз до Чернігова.
Іван Чаус на базі «Голубі озера»
— Давно відкрилися «Голубі озера»?
— Минулого року сезон був зірваний повністю. Давали можливість трішки відпочити тільки військовослужбовцям, які стояли неподалік від нашого кордону, та їх жінкам. Цьогоріч ситуація повторюється. Але туристи, які не бояться, приїжджають.
— Територію перевіряли сапери?
— Активних бойових дій тут не було. Але велике озеро ДСНС перевірили.
— Чи можна купатися на загородженому пляжі?
— Так, вхід вільний і безкоштовний. За огорожею зараз 3,6 гектара.
— А з машиною?
— Платні тільки послуги. Наприклад, кави в бар зайшли випити. За те, щоб поставити машину на загороджену територію бази, символічна плата — десь 25 гривень.
На узбережжі — катамарани, тягнеться трос з одного берега озера на інший.
— В яку ціну розваги?
— Це не наше. Субаренда, — Андрій Шевгеньов, адміністратор, телефонує колегам.
— Катамаран великий, на п’ять чоловік, — 250 гривень за годину, 150 — пів години. Байдарки — 200 гривень за годину, 120 — пів години.
Троллей (спуск на тросі через озеро) — 130. Тир — 50 гривень за 10 вистрілів. Настільний теніс — 50 гривень за годину гри. Є прокат велосипедів, 50 гривень за годину.
— Дискотеки є?
— Є кімната з караоке, для днів народження чи інших святкувань. Поспівати — 350 гривень на годину. Якщо зняти весь зал для святкування — 2500 за день. Тут є музика.
* * *
Після головного, Голубого озера, проїхали на інші два. Парканів навколо менших озер немає. Люди є на обох. Туалети та великі загородки для сміття також. Дерев’яні лавки та столики. Біля Зеленого озера з’явились невеликі дерев’яні будиночки. Поки що порожні.
"Час Чернігівський" писав про туризм та відпочинок:
- У громаді на Чернігівщині туристів хочуть заманити… лазнею
- НАШІ ЛЮДИ: історик Андрій Глухенький про Антонієві печери
- Чернігівська страва - у переліку рекомендованих світовим Атласом смаків
Джерело: "Вісник Ч", авторка Олена ГОБАНОВА, фото автора
