9 листопада у селі Бобрик (Вертіївська громада) району 36-річна Анна встромила ніж у груди 25-річного Віталія, свого співмешканця. Попала прямісінько в серце. Помер на місці.
Трагедія сталася у дворі 40-річної Галини СУЯРКО, подруги.
— Було б чого ревнувати. У мене Сергій є, мій співмешканець. Та таке не вперше було від Ані. То мене ревнувала до свого першого чоловіка, то Віталика до мене. Віталик ходив спочатку до її доньки, так Аня відбила його, — не приховує Галина. — Напередодні вчотирьох випивали. Аня і Віталик принесли пиво.
Вбивство сталося на очах у Сергія. Аня побігла в хату і взяла кухонний ніж. Віталик сидів біля ганку, розстебнув куртку і прокричав: «Давай, бий мене!» Ну, вона і вдарила. Як сидів, так і впав на спину. Захрипів. Аня висмикнула ніж і викинула. Сергій підійшов, помацав пульс. А його немає. Каже: «Уже готов». Закрив йому очі. Аня сіла зверху на тіло. Стала плакати і кричати: «Віталику, Віталику, я тебе люблю!» Крові майже не було. Судмедексперти сказали, що потрапила прямо в серце.
У мене телефон розрядився. Поліцію і «швидку» сусідка викликала. Години дві минуло, доки приїхали. Машин з десяток було. Допитували Сергія, як усе було. Ані надягли наручники. Тіло забрали о 18.30. А в мене тепер наче камінь на душі, що в моєму дворі це сталося. Он і досі Віталикові гумові шльопанці в кутку стоять.
Галина Суярко у своєму дворі
— Очікували таке від подружки?
— Ні. Хоча Аня — дівка бідова. І мене часто била. Ні за що. Синя вся була, вийти на вулицю не могла. Хоча дружили нерозлийвода, як познайомилися. А потім її наче переклинило. Стали часто сваритися. Кілька днів не спілкуємося. А потім вона першою приходить миритися. Якось мені казала: «Я його все одно захерачу». Віталик хоч і добряк був, але теж запальний. Не стримував емоцій.
Аби ми з Сергієм влізли в ту сварку, і нас би різонула. Вона ж он як, відразу у груди бити. Серьожа постійно радив Віталику: «Покинь її». Та він відповідав: «Дядьку, я її люблю». Долюбилися… Тепер Аня в СІЗО, а Віталик у могилі.
Анна Піскун
— Частину вулиці, де живуть Піскуни, треба замість Світанкової, перейменувати на Гулящу. Я вже пропонував таке на сесії, — переводить на жарт 68-річний Степан ЧАБАН, сусід. — Чотири будинки підряд на одній вулиці. Як вечоріє, там п’янки, гулянки, крики ледь не щодня. І в кожній хаті по кілька дітей.
Щоразу викликаємо соціальні служби, поліцію. Та ніхто не бачить тут проблеми. Так було і з Піскун. Працювати не хоче. Каже: «Я не создана для роботи». Куди не піде, усюди дебоширить. Билася з Віталиком щодня. Вени різали, руки ламали, голови розбивали один одному. Казав, що буде біда. І таки трапилася. Але ж у нас на кутку ще кілька неблагополучних родин. Ще чого чекати — невідомо.
Зараз діти Ані під доглядом Олега Піскуна, колишнього чоловіка. Їх четверо: дві дівчини і два хлопці, від 12 до 18 років. Усі записані на Олега. Також з жінкою проживав її племінник, син брата. Дитина має цукровий діабет. Та належного харчування і лікування не отримує. Був у комі три рази. Аня й Олег розлучилися два роки тому, коли жінка загуляла з Віталиком.
Степан Чабан
— Олег днями на роботі, щоб копійчину заробити. Алкоголем не зловживає. Нещодавно «Джипа» купив, — нахвалює Степан Васильович. — І після розлучення дітей підтримував. Грошей не давав, бо мати могла все прогуляти. Але дітвора в магазині брала продукти на список. Він потім оплачував.
Як матір забрала поліція, став жити з дітьми. Порядки наводить. Прання на вулиці висить. Дрова, бачу, пиляє. Хата топиться. Возить дітей до школи.
Піскуни немісцеві. Переїхали до Бобрика сім років тому з Бориспільського району. Олег працює комбайнером у ТОВ «ВІВА-ПЛЮС». Приїхав працювати в село, тут і оселився з родиною. Самозайняли хату, в якій досі живуть. Власники поїхали в Росію, там і померли. Хоча у Вертіївці житло своє Піскуни мають. Купив Юрій Яцюта, генеральний директор товариства, де працює Олег.
А діти… Дітей дуже шкода. Часто бачать їх з цигаркою, алкоголем. Випивали, курили разом з матір’ю і співмешканцем.
Віталій Гурінець теж працював у ТОВ «ВІВА-ПЛЮС». Коли підженився до Ані, покинув роботу через постійні прогули. Підпрацьовував на пилорамі в селі Бобрик. За ці гроші й випивали. Поховали чоловіка в селі Пальчики Батуринської громади, де живуть його батьки. Дітей не мав.
— Якого хлопця вграла. Такий працьовитий був. Де вона взялася на його голову. Жінка спита, скурена. Наче їй удвічі більше років, — ледь стримує емоції Марина ЦИГАНОК, діловод села Пальчики. — Назар, рідний брат Віталія, теж у Бобрику працює, у фермера. Хлопчині 17 років. За перші зароблені гроші довелося братові труну купувати.
* * *
— Слідчі поліції під процесуальним керівництвом прокуратури розслідують кримінальне провадження за частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України «Умисне вбивство». Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до 15 років, — повідомили в поліції.
Джерело: "Вісник Ч", авторк Ольга САМСОНЕНКО. Фото авторки
Час Чернігівський" писав про таке:
- Била співмешканця ножем і металевим совком - той помер
- У неї — п’ятеро дітей, в нього — семеро: зійшлися і живуть на Чернігівщині
- У 97 років картоплю копає лопатою, рубає дрова, топить піч. І команди дітям роздає
Ще більше цікавої інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
