На Чернігівщині в останню путь провели трьох воїнів, які віддано боролися за свободу та незалежність Батьківщини. Із бійцями попрощались у Чернігові та Бахмацькій громаді.
Солдат Артем Селезньов народився 1 квітня 1991 року у Чернігові. Закінчив Чернігівську ЗОШ №12, далі - Чернігівське професійно-технічне училище.
До повномасштабного наступу Артем працював різноробочим, але після 24-го лютого не лишився осторонь та долучився до лав Збройних Сил України. Проходив службу у військовій частині А2598 на посаді оператора картографічного відділу.
Протягом цих днів разом з побратимами він мужньо захищав Батьківщину від ворожих окупаційних військ.
20 грудня 2022 року життя Артема обірвалося. Бійця відспівали у Катерининській церкві у Чернігові та поховали бійця на кладовищі Яцево.
Капітан Володимир Макогон народився 16 липня 1971 року у селі Білики на Полтавщині. У 1993 році закінчив Харківський державний університет, тривалий час працював у Чернігівському відділенні Українського геолого-розвідувального інституту. У 2021 році Володимир вступив до докторантури Національної академії наук України, навчання поєднував з викладанням у Полтавському університеті та згодом став кандидатом геологічних наук.
З початком повномасштабної війни Володимир залишив наукову та викладацьку діяльність та долучився до Захисників України. Службу ніс у військовій частині А7014, перебував на посаді офіцера резерву та віддано відстоював суверенітет і територіальну цілісність України.
6 грудня 2022 року серце Володимира Макогона зупинилося.
Бійця відспівали у Катерининській церкві у Чернігові та поховали бійця на кладовищі Яцево.
Старший солдат Ярослав Штефін народився 3 липня 1991 року у селі Тиниця (Бахмацька громада), де закінчив 9 класів місцевої школи. Потім навчався у Чернігівському професійному ліцеї залізничного транспорту, а після проходження строкової військової служби працював рятувальником у Головному управлінні ДСНС в Києві.
У вересні цього року чоловік долучився до оборонців Батьківщини. Служив у складі військової частини А1815 на посаді старшого розвідника.
11 грудня під час виконання чергового бойового завдання на Донеччині Ярослав загинув.
22 грудня рідні та побратими провели героя-земляка в останню путь, вшанувавши світлу пам'ять бійця та поховавши його на кладовищі рідного села.
"Час Чернігівський" писав про загиблих бійців: