У Талалаївці на Ніжинщині місцеві ловлять рибу в ставку.
— Вам точку для риболовлі забити? — сміється Віктор БАКУМОВИЧ, обережно піднімаючи рибку зі ставка. — Ось він, ротан. Колись хтось запустив його у ставок, тепер тільки й бачимо цю рибу. З роду бичків! Їсть усе — ікру, мальків. Росте швидко, витісняє інших.
На долоні чоловіка — ротан, добрих 10 сантиметрів завдовжки.
— А бувають ще більші. Через кілька років тут, окрім нього, нічого не залишиться. Але смачний, кісток мало.
Ловить Віктор на стареньку «палицю» — вудочку з ліщини. Як з дитинства звик.
— То моя спортивна вудка! — жартує. — Тоді ж не було ні бамбука, ні карбону. Приманка — звичайна манна болтушка. Замішав, накрутив на гачок, закинув — і за хвилину вже тягне, на цей раз карасика.
Поряд на березі вмощується Людмила ХОМИЧ, сусідка.
— Я колись окуня ловила. Але давно вже їх не видно.
Поки розмовляємо, Віктор витягає ще одного карасика.
— Куркам на обід буде. Котів не тримаю. Ділюся уловом із хрещеною чи сусідами А сам не їм — риболовля для мене віддушина. Головне — процес. Випускати теж сенсу немає: карасів у ставку чимало. Самі себе вже їдять.
Ставки викопали ще у 2008 році, гуртом — усім селом, — згадує чоловік. Розчистили, викопали два: Крюковка перша і друга. На рибу тоді скинулися грошима: у кожен ставок пішло по 18 тисяч гривень — за курсом, коли долар ще був по вісім. Зарибили карасем, коропом, амуром і товстолобом. Перші роки ловили коропів по півтора кіло.
Одного разу талалаївці прийшли — а вся риба пузом догори. Хтось електровудкою вночі вибив. Потім, мабуть, продав на ринку. Сітками тут теж браконьєри ходять, але вони — не така біда, як ті вудки.
— Мене можуть оштрафувати за дрібниці — за перелов, — журиться Віктор. — А ті, хто щук і судаків на базарі продають, нікому не заважають. Не на городі ж риба виросла!
У розмову втягується і Любов Хомич. В її руках пластикова вудка.
— Вийшла на риболовлю відпочити трохи. У городі натрудилася. За годину-другу й відерце наловити можна. Карасики невеликі, на пів долоні, зате смачні — солодкуваті, — каже жінка. — Душу відводжу на риболовлі. І о п’ятій ранку встану — сама піду. До восьмої половлю — і знову на город.
Каже: чоловік рідко рибалить. А от коти — завзяті!
— Тільки вудку беру — біжать за мною. Просто з гачка рибу знімають. Корм теж їдять тільки рибний, — сміється Любов Іванівна. — О, ротан клюнув, — каже й кидає його у відерце. — Ще б одного зловити. У мене ж два коти!
Джерело: "Вісник Ч", авторка Ольга САМСОНЕНКО. Фото авторки
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Судитимуть браконьєра із Чернігівщини - виловив 30 линів
- У Сеймі знову гине риба і знижується рівень кисню: що відомо?
- Троє підприємців виграли аукціон на вилов риби в Десні
Ще більше цікавої інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
