Ще місяць після початку російсько-української війни у Корюківській громаді виплачувалися зарплати в повному обсязі. Потім довелося затягнути паски.
Мінус п’ятдесят відсотків
Корюківський міський голова Ратан Ахмедов розповів, що вже у перший місяць війни, в березні, надходження до бюджету громади зменшилися наполовину. На цю ситуацію вплинули мінуси по податках, зупинка роботи підприємств, суттєве зменшення заробітної плати працівників.
— Ще у березні ми змогли всім працівникам, які фінансуються з міського бюджету, виплатити всю зарплату, бо за лютий отримали надходження до міської скарбниці в повному обсязі. Та вже у квітні в багатьох бюджетних установах змушені були перевести працівників на половину окладу. І досі по пів дня працюють й відповідно половину зарплатні отримують усі співробітники міськради та її структурних підрозділів, закладів культури, частина працівників освіти.
В медичних установах, які фінансуються Національною службою здоров’я України, а також у педпрацівників, для яких виділяється субвенція з державного бюджету, зменшення не таке суттєве, проте виплати також знизилися внаслідок скорочення деяких заохочувальних виплат.
Не зменшували оплату праці працівникам центру надання соціальних послуг населенню, адже в цих фахівців з початком війни значно зросло навантаження. Ще більше людей стали потребувати їхньої допомоги й підтримки. Сподіваємося так протриматися до кінця червня, а що буде в липні — поки не відомо.
Відпустки
Міський голова каже, що всім працівникам, у кого була така можливість, запропонували в березні та квітні використати щорічні відпустки. Цього літа на законодавчому рівні педагогічним працівникам зменшили відпустки з 56 до 24 днів.
Однак у парламенті зареєстрований законопроєкт, яким для освітян хочуть залишити усе, як було. Тож, якщо депутати навіть і не встигнуть проголосувати до початку відпускного періоду, потім будуть внесені зміни. Головне — щоби цю ініціативу підтримала більшість парламентарів.
Допомога ЗСУ
У Корюківському районі діє програма з підтримки Збройних сил України та правоохоронних органів.
— На жаль, — каже Ратан Ратанович, — серед п’яти громад району її фінансує тільки Корюківська. Лише у травні в рамках програми з бюджету міськради виділили майже 2 млн грн. За ці кошти купували пальне, пластини для бронежилетів, каски, рації, предмети побуту тощо.
Волонтери дістають плитоноски, ми купуємо пластини, і так збираємо хороші «броніки». Уже сотню їх передали батальйону територіальної оборони, що стояв за Чернігів, а зараз виконує інші завдання. Окремо, щомісяця, більше як 200 тис. грн виділяємо на харчування військових.
Підготовка до зими
Травневий буревій наробив багато лиха на Корюківщині. За словами Ратана Ахмедова, на ліквідацію його наслідків з міського бюджету виділили 80 тис. грн допомоги найбільш постраждалим приватним домогосподарствам.
Також майже 1 млн грн спрямували на ремонт бюджетних установ — більшу частину цієї суми буде витрачено в Охрамієвичах, де, наприклад, будинок культури повністю розкрило. Спрямовують кошти на заготівлю дров для наступного опалювального періоду.
Керівник громади радіє з того, що у рамках благодійної допомоги Корюківщина отримала багато генераторів. Їх встановлюють на об’єктах критичної інфраструктури (лікарня, водоканал, соціальні та правоохоронні установи). І на їх облаштування також витрачаються бюджетні кошти.
А ось ямковий ремонт доріг по місту вдалося виконати у борг, який колись будемо гасити — приблизно 600 тис. грн.
— На жаль, цього року не зможемо полагодити дорожнє покриття в селах, де це планували зробити, а також по міській вулиці Новій. Ще є видатки минулих років, які попри війну потрібно закривати. Так, майже 2 млн грн доведеться сплатити за дозвіл на надра для КП «Корюківкаводоканал», аби й надалі місто користувалося водою. Цього року крайній строк для цього платежу.
Дуже вдячні, наголосив Ратан Ахмедов, бюджетоутворювальному підприємству АТ «Слов’янські шпалери-КФТП», керівництво якого вкотре підставило плече жителям Корюківки. Фабрика шпалер власним коштом погасила двомісячний борг «Корюківкаводоканалу» за очищення стоків міської інфраструктури в сумі майже 522 тис. грн.
І до кінця війни це підприємство взяло на себе збитки, пов’язані з очищенням стоків від населення, адже його вартість проти лютого зросла удвічі, що мало б потягнути за собою коригування тарифу. Ратан Ахмедов каже, що на громаді ще «висить» борг у пів мільйона гривень за техніку для комунальних підприємств міста, яку брали у лізинг минулого року. Цю суму теж доведеться заплатити цього року.
Ще намагатимуться виділити кошти на ремонт частини каналізаційної мережі по вулиці Бульварній. Бо саме зношена вкрай каналізація пропускає стічні води, тому на фабричні очисні надходить значно більше брудної води, ніж за неї сплачують жителі багатоповерхівок.
Для того, щоби діти почали очно навчатися у школах, має бути усунено низку зауважень до укриттів, пояснив керівник громади. Звісно, для цього місто шукає грантові ресурси, проте, ймовірно, більша частина необхідної суми все ж буде профінансована з міського бюджету.
Для довготривалого перебування людей у сховищах планується обладнати їх новою системою вентиляції, оновити освітлення з можливістю автономного живлення, облаштувати санвузли. Громада готується до складної зими — формується двомісячний резерв пального, ліків, засобів медичного призначення, запасних частин тощо.
— Оце і всі видатки на 2022 рік, — констатує мер. — Все, що не стосується критичної інфраструктури громади, поки не фінансуватиметься.
Читати також: Кошти на ТерОброну із бюджету Прилук: скільки і куди витратили
* * *
