Людмила ПАВЛЕНКО з Березни на Менщині вирощує квіти. У теплицях. Продавала навіть весною 2022 року.
— Я посіяла тоді дуже багато, — згадує. — Тисячі три петуній. А ще анютині глазки (фіалку триколірну), чорнобривці. У мене стелаж стояв у хаті. З розсадою квітів. Я їх поливаю й плачу. Ну кому ці квіти треба? У людей стільки горя... Не могла на них дивитися від жалю.
Прийшла на базар у квітні 2022 року, — продовжує. — Люди здивувалися. І я була дуже здивована, що квіти потрібні. Затягнулися тоді до самого літа ці продажі.
Купує насіння, касети, стаканчики, грунт
Квіти вирощує з 2020 року. У теплицях.
На вулиці — вітер, а в теплиці — затишок, 15 градусів. У касетах, на чорному грунті тендітні рослини. Зелені листочки. Дрібненькі, однакові, овальні. Перші — їх ще називають несправжніми.
— Це петунія, і це петунія, — показує квітникарка. — Різних видів, різних сортів.
Каже, що купує голландське насіння. Купує касети для розсади. Вони нагадують лотки для яєць. Брала оптом. 24-26 гривень за одну касету.
Купує стаканчики.
— Ось ці — у рулоні продаються, — бере в руки гнучку ємність.
На стаканчики ділиться поліетиленовий рулон. Його ще рукавом називають. Виписувала через інтернет. Рукав 500 метрів коштує гривень 600.
— Ось так дно формую, — вправно підгинає. — Готовий. Саджайте, що треба. Корінцями заплете дно. Беріть переставляйте, грунт не висипається. Рослинка не випадає.
Пластикові — не поліетиленові — стаканчики дорогі. Більше гривні за один маленький.
— З-під кави підходять? — міркуємо, як зекономити.
— Підходять, — каже квітникарка. — Але спеціальні — кращі. Бо паперові розмокають, цвітуть. Рослина може захворіти.
Грунт теж доводиться купувати. Спеціальний. У мішку 250 літрів.
— Прибалтійський, у нас такого нема, — пояснює. — Земля дуже важка. А це торф. І не простий — оброблений.
Пробуємо на дотик і ми, що воно за прибалтійський торф. Він легесенький, як пух.
Продає алісум, петунію, сальвію, фіалку, чорнобривці, бегонію
Переходимо в другу теплицю, більшу.
— Це алісум «Снігова принцеса», — бере до рук стаканчик. У ньому мініатюрний кущик. — Насіння такого не купите. Замовляла черенки (живці).
Красивий, витривалий, — хвалить. — Тепло йому не треба. 15 градусів — це шикарно.
Радить потроху загартовувати, виносити вдень на вулицю. Висаджувати у відкритий грунт в кінці березня.
Саджати краще на гірці. Розростеться, стане кущем. Метр у діаметрі. Гілочки опадатимуть донизу. Посадимо на клумбі — рівним килимом постелеться.
— Можна висадити у великому колесі, — ділиться секретами. — Обігне його, приспуститься. Чи, наприклад, у ящику без дна. У корзині без дна. Головне, землі йому треба багато, мінімум 20 літрів. Воду дуже любить. Улітку по два-три рази на день поливаю.
Улітку алісум можна підживити. Після того, як побачимо, що прийнявся.
— Столова ложка селітри аміачної без гірки на 10 літрів води, — радить. — Через місяць удруге підживити. Вегетативну масу набере. Пишним стане. Ростиме ціле літо й осінь. Витримує нічну температуру п’ять-сім градусів.
Алісуму в Людмили Павленко небагато.
Переважно петунія, фіалка триколірна, чорнобривці, сальвія. Вони мають найбільший попит завдяки декоративності. Є бегонія вічноквітуча. Гвоздика різних сортів. Незабудки. Цинерарія. Вона не однакова.
— Є така, що квітне. Її до 8 березня виганяють, — пояснює різницю. — А є цинерарія декоративно-листяна, з попелястим листячком.
Квіти Людмила Павленко сіє взимку.
— Фіалку в лютому сіяла. Навіть у січні, — поправляє себе.
Доглядає за розсадою весною. Зацвітуть квіти у квітні-на початку травня. І наступить сезон продажу.
Можна заробити на хліб з маслом
У Березні в неділю великий базар. З самого селища три квітникарі торгують.
— Петунію тут продаю. Ту, що підвішують (ампельну). Горщики в кашпо ставлять. І кущову — вона для газонів, клумб.
У Березні знаходить збут для квітів, які купують зазвичай на кладовище. Впорядковуючи могили до поминальних днів.
— Минулого року анютині глазки були 20 гривень штучка. У цьому році, думаю, так само буде, — прогнозує. — Ціни на насіння зростають. А квітка не дуже росте в ціні. Нема сенсу вищу ціну ставити, бо не продаси.
Каже, що квітами заробити можна на хліб з маслом, як то кажуть. На ковбаску може й не вистачити. Бо дуже дороге насіння, земля, засоби захисту, добрива, підживлення. Багато потребує часу й уваги.
— З поливом проморгаєш, — пояснює, перебавиш води — нападе чорна ніжка, усе підгниє, попадає. Петунію не обробиш від фітофторозу — теж загине. Боїться фітофтори, як і всі пасльонові. Як картопля.
Кожна рослина має свій характер
Квітами Людмила Павленко зайнялася, як захворіла. Онкологія, курси хіміотерапії. До хвороби вирощувала картоплю. Разом з чоловіком Сергієм.
— Мабуть, на картоплі здоров’я і втратила, — припускає.
Тоді й виникла ідея перейти на щось легше.
— Тепличників дивишся в ютубі, — каже. — Квітникарів-блогерів зараз багато. Хтось запитує, хтось дає поради. І собі захотілося.
Квітникарство сподобалося. Ремісія настала (ослаблення хвороби).
Та минулого року знову загострення. Рік була на хімії. Тож квіти сіяла мінімально. — Трішки рухаєшся, і добре.
— Квіти відчувають поганий настрій — це точно, — усміхається. — Коли вернулася хвороба, дуже багато пропало. Щось не зійшло. Щось зійшло, та не виросло. Минулий рік був не такий, як завжди. Менше уваги я приділяла їм.
— Кажуть, з квітами треба розмовляти.
— Не помічала за собою такого, — сміється. — Але точно, що кожна рослина має свій характер. Свої особливості у вирощуванні.
Відмічає такий момент. Вона не рахує точно сорти. Не лічить точну кількість.
— Один раз порахувала, скільки кімнатних. Через місяць половина пропала. Сказала: «Більше рахувати не буду».
Каже, що кімнатні квіти раніше чоловік дарував. Орхідеї до душі. Фікус (кімнатне дерево) подобається. Тепер теж дарує. Але здебільшого польові, наші.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Тамара КРАВЧЕНКО, Ольга САМСОНЕНКО. Фото Тамари КРАВЧЕНКО
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Силянки, ґердани: як майстриня з Чернігівщини створює з бісеру етнічні прикраси
- Жінка з Чернігівщини робить смачні букети й мріє про власну студію зефірної флористики
- Тетяна Умен продає квіти з повітряних кульок. Для настрою
Ще більше цікавої інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
