Вже три роки діє нове законодавство: за спалювання сухої трави, рослинності або її залишків, опалого листя вже не вийде відбутися сплатою колишнього дріб’язкового штрафу — від 170 до 340 грн. Тепер це від 3060 до 6120 грн.
Сплативши такий штраф, порушник навряд чи захоче знову розвести багаття з бадилля чи піднести сірника до сухої трави. Та якщо з рослинних решток, листя, бур’яну можна виготовити поживний компост, то куди дівати гілля після обрізання садів чи декоративних насаджень? Раніше його палили — тепер бояться.
Добрі господарі рубають гілки і роблять в’язанки — зимою знадобляться (будуть на додачу до дров). Та більшість не хоче морочитися, тим паче якщо в хаті нема ні печі, ні бодай комбінованого котла.
Як варіант — замовити подрібнення гілок на тріску. Нею можна мульчувати ґрунт, декорувати газони тощо. Подрібнювачі є в комунальних підприємствах громад. Більшість КП надає послуги і населенню. Природі не шкодить, але плата не копійчана. Скажімо, затверджена вартість у Сосницькій громаді — 878, 42 грн за годину роботи подрібнювача.
Можна згрупуватися із сусідами, замовити трактор і вивезти гілля на звалище. Та це знову ж таки за власні гроші. Одні не хочуть платити, бо вважають, що гілки відносяться до твердих відходів, і якщо спалювати не можна, то нехай комунальники їх вивозять за ціною сміття. Інші — тому що вважають заборону надуманою, бо виходить, що спалювати ті самі гілки в мангалі, готуючи шашлики, можна, а в багатті — ні.
У результаті біля контейнерів утворю- ються завали. У Мені вони — разом із рослинними рештками — на багатьох вулицях, зокрема на Титаренка, Робітничій, Армійській, Вокзальній.
— У нас є два подрібнювачі. Один потужний — перебиває палиці до 10 сантиметрів завтовшки, другий трохи слабший — для тоншого гілля. Цю послугу можна за- мовити: година роботи першої «дробилки» коштує 1200 гривень, другої — 600. Але так роблять одиниці. Більшість вночі виносить гілля на вулицю. Прибираємо, подрібнюємо, бо інакше буде ні пройти ні проїхати, — каже начальник КП «Менакомунпослуга» Олександр Манжула. — Тріску возимо для опалення ФАПів, старостатів, інших закладів. Згідно з укладеним договором постачаємо фермерському господарству «Бутенко» в Дягову. Це хоч якась компенсація за витрачені на переробку ресурси.
— Як ця проблема розв’язується у вашій громаді? — запитую першого заступника холминського селищного голови Олега Василенка. У цій громаді завжди стежать за порядком.
— Загальних — для всіх видів сміття — контейнерів у нас немає: люди його сортують. Тож гілок на вулицю не викидають.
— А що з ними роблять?
— Топлять груби.
Хоча, розповіли місцеві жителі, дехто — на свій страх і ризик — спалює гілки на городах.
Джерело: ГАРТ
"Час Чернігівський" писав про таке: Продають перець і помідори «Афродита»: почім розсада на Чернігівщині
