Ялівщина завжди була ласим шматком. І ані війна, ані пандемія так і не змогли покласти край намірам майже 20-річної давнини звести тут чергове «царське село». Той факт, що урочище є багатющим джерелом для досліджень від доби бронзового віку до Київської Русі - власників 22 тутешніх розпайованих у вкрай сумнівний спосіб ділянок - не зупиняє. Навіть зараз.
26 липня у Ялівщині стартували роботи з розчищення лісистої ділянки. У масив заїхала важка техніка, зносяться дерева. Про черговий випадок ековандалізму повідомив у соцмережах відомий юрист Олександр Гашпар.
Він викликав поліцію.
«Комусь війна, а комусь нагода продовжити дерибан Ялівщини, знести десятки дерев в межах об'єкту природно-заповідного фонду і готувати майданчик для чергового котеджного містечка. Чекаю на поліцію».
Згодом, зʼясувалося, що куратором цих робіт в Ялівщині був підприємець Олег Шепель (голова обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельна компанія «Еко-Парк»). Що цікаво, саме цей добродій у 2016-му входив до складу робочої групи з моніторингу діяльності та підготовки пропозицій щодо подальшого функціонування комунального закладу «Регіональний ландшафтний парк «Ялівщина» Чернігівської обласної ради.
Олег Шепель, як і півтора роки тому розповів поліції, що це вони за допомогою екскаватора розчищають свої приватні земельні ділянки для підготовки до посіву городини, повідомив Гашпар.
«…бо цільове призначення цих ділянок - "для особистого селянського господарства" і поліцію ці пояснення задовольнили попри те, що меж своїх ділянок (а точніше ділянок своєї дружини, тестя Атрошенка тощо) він показати не зміг. Але для реалізації справжніх намірів щодо забудови цієї території їм необхідне рішення Чернігівської міської ради про зміну цільового призначення цих ділянок, що вони вже неодноразово намагались зробити, тому треба прискіпливо вивчати земельні рішення, які будуть виноситися на найближчі сесії міської ради», - зауважив юрист.
Культурний шар знищено, можливо, на фото – залишки печі (пляма глини, в т. ч., обпеченої)
Новина миттєво викликала резонанс. Містяни у коментарях обурені. А як щодо чиновників? Якою буде їхня реакція?
«Час Чернігівський» спробував розібратися що і до чого.
Усе законно?
В Департаменті екології та охорони природних ресурсів Чернігівської ОДА говорять, що про роботи на Ялівщині в курсі. Однак, це все відбувається на приватній території, яка має кадастрові номері та які зареєстровані в Державному земельному кадастрі для ведення особистого селянського господарства. За словами очільниці Департаменту Наталії Грудницької, свого часу ці ділянки виділяла міська рада.
«Отже, це її сфера відповідальності», - каже чиновниця. І додає: співробітники КЗ «Регіонально-ландшафтний парк «Ялівщина» побували на місці події і разом з правоохоронцями обстежили ділянку.
Олександр Парфентьєв, в.о. директора парку погоджується з Наталією Грудницькою. Він був на майданчику.
«Ходив, подивився, не залізли чи до нас. Не залізли».
З приводу підключення археологів для дослідження цінного культурного шару - чиновник каже: підключили б, якби це була ділянка парку.
«Вони на нашу територію не зайшли. Вони сказали: краще метр не зайдемо, чим зайдемо. Інакше потім будемо розхльобувати».
Місячний пейзаж
Єдині, кому не байдужа подальша доля цього шматка урочища - історики. Вони бʼють на сполох: адже Ялівщина - один з найдревніших куточків Чернігова. До того ж, ще й мало досліджений. Там є залишки артефактів від доби бронзи до часів Київської Русі.
Майже всі поселення Ялівщини - багатошарові. Центральною пам’яткою комплексу є городище, памʼятка національного значення, яку деякі дослідники ототожнюють з літописним містом Гюричев.
Валентина Мултанен, заступник директора з питань культурної спадщини КЗ «Організаційно-методичний центр контролю та технагляду закладів культури і туризму» Чернігівської обласної ради, із болем у голосі розповідає: на місці пам’ятки тепер місячний пейзаж; корчування дерев стане похованням для поселення.
На ділянці працює важка техніка. Дерева спочатку ріжуться, потім екскаватор підчепляє їх ковшем і виймає все,що там є, каже історик.
«Памʼятка лежить майже на поверхні, 30 см культурного шару з артефактами – і вже йдуть залишки стародавніх об’єктів. Тому дуже важливо зупинити роботи, які там проводяться. Уже зараз 3200 кв. м поселення дуже пошкоджені. Корені дерев, які корчують, витягають потужним екскаватором, залягають глибше культурного шару поселення, навіть глибше материка і заглиблених частин жител, господарських будівель і ям, і разом із коренями повністю руйнують археологічні об’єкти. При огляді понищених ділянок виявлені фрагменти різночасової кераміки, темні плями господарських ям, плями глини, які можуть бути залишками печей. Потім по цій території катається важка техніка, провалюючись у піщаний ґрунт і довершуючи нищення пам’ятки».
«Ми там побачили просто місячний пейзаж, все перекопане, серце кровʼю обливається», - додає Мултанен.
Поселення, яке зараз знищується корчуванням дерев, дослідники трактують як посад городища, тобто неукріплену його частину, яке в давньоруський період становило з ним один комплекс. Городище є туристичним об’єктом сьогодні і могло б стати туристичною родзинкою у майбутньому, якщо підійти творчо і докласти трохи грошей, щоб облаштувати тут скансен – етнографічний комплекс, музей просто неба, музей-городище. Освоєння приватизованих ділянок повністю перекриє доступ до відвідання городища, бо потенційна забудова розташовуватиметься від яру до яру. Крім іншого, крайні ділянки розміщені буквально за 70 м від національної пам’ятки і варто тепер задуматися про збереженість і власне городища.
Охоронна діяльність
За вітчизняним законодавством навіть приватні власники повинні дотримуватися ЗУ «Про охорону культурної спадщини». Зокрема, ст. 36 згаданого закону передбачає припинення земляних робіт у разі виявлення знахідки археологічного або історичного характеру.
- Якщо під час проведення будь-яких земляних робіт виявлено знахідку археологічного або історичного характеру, виконавець робіт зобов'язаний зупинити їх подальше ведення і протягом однієї доби повідомити про це відповідний орган охорони культурної спадщини, на території якого проводяться земляні роботи.
- Земляні роботи можуть бути відновлені лише згідно з письмовим дозволом відповідного органу охорони культурної спадщини після завершення археологічних досліджень відповідної території».
Чернігівські приватники спочатку не хотіли бачити археологів на ділянках. Однак розголос питання певним чином допоміг, адже від власників приватних ділянок вже звернувся представник. Тож є надія, що на майданчик допустять археологів для проведення необхідних досліджень та розкопок, кажуть історики.
Що зроблене? Нині складений акт, який супроводжується фотографіями цього безчинства. Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської облдержадміністрації буде звертатися до правоохоронних органів щодо припинення порушення, притягнення порушників до відповідальності і здійснення рятівних робіт.
Поселення «Ялівщина», ІІ-І тис. до н. е., І тис., ХІ-ХІІІ ст., № 7727/5007-Чр, з Комплексу археологічних пам’яток урочища Ялівщина
Ось карта, де вказані археологічні зони Ялівщини.
Власники ділянок
На 22 (спочатку 20) ділянках, переданих у приватну власність рішенням сесії міської ради у 2006-му році, раніше існувало комунальне підприємство «Квіти Чернігова», яке займалося вирощуванням квітів у теплицях та саджанців саме на цій території. Тогочасний обробіток землі на невелику глибину не зашкоджував памʼятці.
Однак згодом підприємство було закрите, його землі повернули до Держрезерву. Пізніше зацікавлені особи повернули із забуття «Квіти Чернігова» і через київський суд змінили цільове призначення земель. Після чого ці ділянки були розпайовані, проєкт приватизації ні з ким не був погоджений, а далі вони були скуплені у колишніх працівників підприємства «Квіти Чернігова».
Цільове призначення нарізаних шматків – для ведення особистого селянського господарства. Площа кожного – від 0,15 до 0,18 га (15-18 соток).
Згадані 22 діялянки - виділені червоним
Ми наклали кадастрову карту на археологічну - що вказують зони культурної та природної спадщини. І ось що вийшо. Вказані 22 ділянки - якраз посеред поселення «Ялівщина». Археологи уточнюють - епоха бронзи, ранній залізний вік, Давня Русь.
За даними ресурсу 0462.ua у 2021-му році скандальними 20 ділянками, як інформує публічна кадастрова карта України, володіли сім людей. Спойлер: без родини колишнього очільника Чернігова Владислава Атрошенка і тут не обійшлося.
П’ять ділянок належать Вікторії Станіславівні Шепель, чотири – Олександру Олександровичу Коленченко. По три ділянки у власності мають Руслан Юрійович Дубинка та Тимофій Тимофійович Бичков (тесть екс-мера Владислава Атрошенка). По дві – Олена Давидівна Акуленко та Клавдія Степанівна Синькова. Одна ділянка – у Галини Петрівни Гавриш.
Олександр Коленченко – юрист. У 2018 році він надавав юридичні послуги для двох комунальних підприємств – КП Новозаводське та КП ЖЕК-10. У 2011 році, за інформацією сайту gorod.cn.ua, він був у числі тих чернігівців, яким Чернігівська міська рада погодила зміну цільового статусу відразу 13 (!) ділянок загальною площею 223 сотки між пологовим будинком і гаражним кооперативом (там зараз котеджне містечко).
Даних щодо Вікторії Шепель у відкритих джерелах знайти не вдалося. Проте, людина з такими іменем і прізвищем також фігурує у списку осіб – власників ділянок, яким у 2011 році було змінено цільове призначення ділянок біля Пологового будинку. У неї – три такі ділянки. Плюс по два у ще двох людей з таким прізвищем – Олега Шепеля та Ганни Шепель.
Тимофій Бичков – тесть міського голови Чернігова Владислава Атрошенка. У 2011 році отримав дозвіл на зміну цільового призначення 6 ділянок (площа – 108 соток)
Руслан Дубинка – підприємець. Серед іншого він є засновником ТОВ «ТРО Ліга» (телеканал «Дитинець», який пов’язують з Владиславом Атрошенком). У 2011 році отримав дозвіл на зміну цільового призначення 8 ділянок (площа – 141 сотка) біля Пологового будинку.
Олена Акуленко – підприємець. Вона також була серед власників ділянок у рішенні міської ради 2011 року (1 ділянка). Галина Гавриш – колишній підприємець і також отримала дозвіл на зміну цільового призначення однієї своєї ділянки біля Пологового будинку. Про Клавдію Синькову інформації знайти не вдалося, проте 10 років тому серед власників однієї з ділянок біля Пологового будинку значився Микола Синьков.
Чи можна повернути все назад?
Чимало наших співрозмовників стверджують, що повернути землі Ялівщини з приватної форми власності назад до міста неможливо. Надто давно це було. Однак, чого не можна у Чернігові, те можливе в Києві. Зокрема, Київська міська прокуратура цього року через суд хоче скасувати рішення Київської міської ради, в якому дозволили приватне будівництво на острові Труханів.
У 2007 році Київрада передала в оренду на 10 років близько 0,4 га в межах прибережної захисної смуги на Трухановому острові. Там мали побудувати комплекс відпочинку з кафе та автостоянкою.
У прокуратурі зазначили, що підприємство неналежно виконувало умови договору. Тож після його закінчення у 2017 році, втратило переважне право на поновлення.
Однак у 2021 році Київрада продовжила підприємству договір оренди ще на 10 років та визначила категорію цієї ділянки як землі рекреації.
"Хоча на сьогодні земельна ділянка вільна від забудови, вказаним рішенням підприємству надано можливість здійснити на цій території будівництво комплексу відпочинку з кафе та автостоянкою", — зазначили в прокуратурі.
Правоохоронці нагадують, що ця ділянка належить до категорії земель водного фонду, де будівництво заборонено.
"Київрада допустила численні порушення земельного та водного законодавства, оскільки поновила договір оренди землі з неналежним орендарем та віднесла вільну земельну ділянку водного фонду на острові Труханів до земель рекреації та розпорядилась нею поза конкурентними засадами", — йдеться в повідомленні, цитує «Суспільне».
Тож, Київська міська прокуратура звернулася до суду з позовом про скасування рішення ради та повернення земельної ділянки вартість 12,8 млн грн.
Свого часу правоохоронці виявили незаконну приватизацію спортивної бази та 6 гектарів землі навколо неї на Трухановому острові у столиці.
У Києві хотіли незаконно приватизувати Оболонський острів розміром 147,7 тисяч м² поруч із парком "Наталка". Правоохоронці розслідували можливе незаконне привласнення причалів, дамб та острова.
Прокуратура Києва повернула громаді 4 земельні ділянки, які вибули з комунальної власності на підставі підроблених судових рішень.
Окрім перерахованих діячів, природу Чернігівщини нищили і росіяни: Росіяни знищили природу Чернігівщини на мільярди гривень.
