Родина Володимира Міцковського та Людмили КОСТЮЧЕНКО влітку заробляє з лісу. Живуть у Вертечі Любецької громади. Здавати товар возять у Славутич. Лисички приймали по 100 гривень.
Володимир жив на Козелеччині, в Озерному. Людмила з Тупичева на Городнянщині. Будинок придивилися ближче до Славутича, там робота і ліс. У купленій хаті від старих хазяїв лишилася піч. Нові власники не викидають. Люблять узимку полежати на теплому. І борщ з картоплею в печі смачніші. Господиня порається біля печі, як заведено. З гусячим крилом.
— Коли ріжемо гуся, обов’язково обрізаємо крила. Не викидаємо. Ними зручно сажу з припічка змітати, — веде до печі господиня. — Завжди лежить під рукою. Коли готую, сажу, сміття підгрібаю. Або павутиння знімаю.
— Треба саме гусяче?
— Бажано. У качок крила маленькі. І пір’ячко коротше. Куряче крило слабке. Не тримається в купі, розпадається. А гусяче — саме воно. Птиця велика, і пір’я довге.
Зараз дуже багато модних щіток, віників. Продаються майже в кожному магазині. Але я люблю користуватися саме крилом. Своє, вирощене вдома, — сміється жінка. — Так робила моя бабуся. А я ж виросла в селі. Крило і на палицю примотували. Щоб у димоході можна було прочистити. Ми вже так не робимо.
Два-три місяці — і крило палимо. Щоб не мити. Інші господині довше тримають. У мене такого багатства вистачає.
— А ще в сільських туалетах є.
— І туди кладуть. Замість сучасного йоржика. Мабуть, ми одні з небагатьох, які ще збирають ці крила, — розмірковує господиня. — Зараз і піч ніхто не топить. Багато повикидали. А ми лишили.
На подушки беремо пір’я. Решту не викидаємо. Раптом заготівельники приїдуть. Куплять на перину. Поки війна, вони в нас нечасті гості.
Цього року Володимир та Людмила завели двох маленьких гусей.
— У нас тих крил на кілька років наперед, — виносить з сарайчика целофановий пакет з гусячим пером Володимир. — Нічого собі, — розв’язуючи, дивується. — Міль їсти почала, — показує дружині.
Джерело: "Вісник Ч", авторки Юлія СЕМЕНЕЦЬ, Марина ЗАБІЯН. Фото Юлії СЕМЕНЕЦЬ
"Час Чернігівський" писав про таке:
- На дні народження та свята на подарунок - лише садові фігурки
- Городня варта: як на Чернігівщині люди захищають врожай від шкідників
- Півонієве дерево: на Чернігівщині росте диво-квітка
