У «Чернігівобленерго» заступник начальника служби ліній електропередачі Олександр працює із 1998-го. За ці довгі 24 роки йому доводилось вирішувати багато усіляких задач, які виникали у процесі роботи, однак, що усуватиме такі складні пошкодження, які у мережах Чернігівської області спричинили російські окупанти, він навіть не міг і подумати.
"24 лютого я прокинувся рано. Не було і 5-ї години, – згадує Олександр Анатолійович. – О 6 ранку дружина мала виїжджати у відрядження у Кропивницький, тож активно збиралася, однак о 5-й їй зателефонували з роботи і сказали, що відрядження скасовується – український кордон прорвали російські солдати. Оскільки ми живемо в центральній частині міста, у той час вибухів чи стрільби чутно практично не було. Я спокійно зібрався і поїхав на роботу. Уже там і зрозумів, що це не жарти і не якась тимчасова ситуація – навколо міста почало безперестанку бахкати. Перші дні ми просто не знали, що робити, ясно було одне – пошкодження в мережах є, і чимало, а отже їх треба терміново усувати. 4 березня ми вперше вибралися на обхід ліній. Було це у дачному масиві міста, який знаходиться, звісно ж, на околиці. Де б не йшли, навколо було чути окремі вибухи і ракетні залпи. Було незвично, а тому час від часу доводилось «цілувати землю» (сміється). Це вже пізніше, коли звикли до цих звуків, уже й не реагували. Якось проводили ремонт біля Чернігівської ТЕЦ і раптом почався масивний обстріл, то я просто зайшов за машину і стояв, навіть не пригинаючись, неначе вона може захистити. Якщо чесно, тоді позитивних прогнозів на найближче майбутнє у мене не було".
17 березня Олександр виїхав з міста – вирішив, що залишати у блокадному Чернігові дружину більше не можна.
"Неначе, як то кажуть, шосте чуття спрацювало. О 6 ранку ми від’їхали від будинку, а пообідді під наш під’їзд прилетіла ракета. Там, де я зазвичай залишаю машину. Наша квартира не дуже постраждала – всього три вікна вилетіло, але ж під під’їздом… Боявся подумати про те, що б того дня могло статись, якби залишилися в Чернігові, – щодня пообідді моя дружина виходила прогулятись на вулицю..."
Однак за деякий час Олександр Тарадайка повернувся.
"Треба було відновлювати пошкоджені лінії. Та що там казати, наслідки «руського миру» в мережах ми ліквідовуємо і досі! І ще невідомо, скільки часу піде на остаточне відновлення. Але то таке… Головне, щоб нарешті прийшла перемога, з іншим же ми справимось без проблем!"
Читати також: The Washington Post: від того, як військові діяли обороняючи Чернігів - були в захваті у Пентагоні
Джерело: Energy Club
