24 жовтня, майже обід. До приміщення колишньої птахоферми за Меною заїжджають зелені «Жигулі». Троє кудрівців їдуть за поросятами. Віра ЄРЕМЕНКО з Мени тримає 50 свиноматок, п’ять кнурів. Усі елітні, з документами. Перед повномасштабним вторгненням з чоловіком Олександром купили ангар.
— Земляки мої, — підходить до покупців Віра Єременко.
— Приїхав купити поросятко, — каже Василь ЛУПИНОС.
— Ще п’ять свиноматок не опоросилися, а майже всі поросята розписані, — каже Віра Єременко. — Беруть фермери з Покровського (Жовтневого), Городища. З Ніжина і навіть з Козельця приїжджали.
— Сало стало за ціною м’яса, — порівнює ціни Микола КОНОВАЛЕНКО, теж приїхав за поросям на зелених «Жигулях».
— Кому кабанчика? Малий, ціна висока. Вирости не встигають. Усе розбирають, — виносить порося з ангара Віра Єременко.
— Уже подралися? — роздивляється малого Інна ЛИСЕНКО, приїхала з Василем та Миколою. — Хвіст обгризений.
— Хто б погриз? Вони у всіх пікірувані. Це трипородний гібрид. Дивіться, яка жопка, — крутить перед покупцями. — Усі широкоспині. Батько — петрен (бельгійська м’ясна порода свиней).
— Не кастровані?
— Ці — ні. Кастрованих уже розібрали.
— Інно, неси мішки, — відкриває багажник Микола Коваленко. — А знижка буде?
— Якщо і буде, то в лютому. За 10 років моєї роботи вперше така висока ціна, — не дає знижку господиня.
Кудрівці купують трьох поросят, п’ять тисяч гривень за кожне.
— Працювала на племінній свинофермі, — каже про себе Інна Лисенко. Вона переселенка з Донеччини. — Стільки їх виростили… Поросят дорощували до 18-20 кілограмів.
А ці малі, може, 10 кіло. І ціна кусюча.
— Раніше свиней у Кудрівці було багато. На базар машинами возили. А зараз спробуй знайти. Порадили у Вірочки купити, — радіє Василь.
— Корм придбали? «Калинку»? — уточнює продавчиня. — Гранулами?
— Борошно. 45 гривень кілограм коштує.
— Зараз трішки свого дам. З нинішнього дня варіть картоплю. Запарюєте борошно, зверху трохи корму.
— Наші свиноматки були на сухій ячці і воді, — згадує Інна Лисенко про Донеччину.
Інна Лисенко та Микола Коноваленко забирають додому малих кабанчиків
— У нас у раціоні пшениця, ячмінь, соєвий шрот, макуха. Тритижневих поросят відлучаємо. Щоб свиноматка вийшла після опоросу такою, як зайшла. А щоб кабанчику дати росту, треба перший тиждень годувати картоплею і борошном, додавати жменю комбікорму. Як щось не зрозуміли, дзвоніть. Усе підкажу, допоможу.
— І я б хотіла свиноматочку, але нема таких грошей, — зітхає Інна.
— Можна своїх лишати, — розповідає про свиноматок Віра. — Ми так не робимо. Дюрків (м’ясна порода) брали в Полтавській області. З паспортами. 90 кілограмів. За одну свиню віддавали 30 тисяч гривень. Через два-три місяці паруємо. Своє зі своїм — толку не буде. Сьогодні в нас п’ять кнурів. І дюрки, і петрени. Їздили на Вінниччину. Записувалися у чергу. Кнурчик, 12 кілограмів, обійшовся в 19 тисяч гривень. Хочеш чогось добитися, треба вкладати. Усі свиноматки щеплені, вакциновані від усього, окрім чуми свиней. Від цієї хвороби ще нема вакцини. Глисти прогнані.
У нас працює ветлікар. Сараєм ходить у нових кросівках. Раз на тиждень влаштовую генеральне прибирання. Тому чисто і запаху нема, як ви самі відчуваєте. У свята ми на роботі. Окрім якого ювілею, Різдва чи Пасхи.
Ось такі вони в нас, — виносить тижневого маленького кабанчика Віра. — Тато — чистопородний дюрок. Назвали Град. У кожного кліпса з номером — можна глянути, де куплений.
Отут я живу чотири роки, — заводить у кімнату, облаштовану в ангарі. — Оце наша хата. Два дивани, душова кабіна, телевізор.
Біля свиней на нашому комплексі працюємо я з чоловіком та син. Раз на тиждень наймаю людину, яка допомагає прибирати. Не поїхали на моря, на Десну. Купили другий ангар, що по сусідству, — відкриває туди двері. — От і скажуть люди, яка йоб…та баба.
Як у всіх гарних господарствах, побудували щільову підлогу. Чистити не треба. Усе падає через отвори, тоді викачуємо. У понеділок встановлять вікна і найближчим часом запустимо свиней. Розрахований сарай на відгодівлю 100 голів.
Холодильник мій набитий медикаментами, вітамінами. Усе для поросят, — сміється, відкриваючи холодильник.
Батько був председателем колхозу в Кудрівці, — каже Віра Олексіївна. — Олексій Горлач. Я 31 рік працювала телефоністкою. Але свиней удома тримали завжди.
Батько побудував хату в Мені. Привіз корову і свиноматку. Перших поросят свиноматка задавила. Бо що це таке, я знала тільки на словах. Так почалося наше життя зі свинями. Поряд з домом купили дві старенькі хатини. Тримали десять свиноматок. Чотири роки тому виставили на продаж оцей ангар. Колишня птахоферма. Зібрали всі заощадження. Взяли кредит. Купили.
Усе розчистили, прибрали, загородили. Придбали першу еліту. Їздили в Сумську область. Директор, Миколайович, дав дві свині в борг. Зараз їхня ферма вже розбита.
Допомагає сестра Любов Роговенко з чоловіком. Працювала в податковій. Зять — на високих посадах. Діти, племінники мої, прокурори. А нам допомагають. За кордон не їдуть, працюють. Хто його знає, чому. Може, адреналін дає, — жартує.
— А ще тримаємо 500 качок. Он, бачите, груба. Там варимо картоплю, додаємо гарбузи і зерно. Теж на продаж. Але будуть під новий рік. Сала майже не їмо. Живемо на качках. Кинула в чавун, потушкувала. І в холодильник. Усе своє, бо ще в обробітку 50 гектарів землі.
Хотілося б підтримки влади. Подавала документи на грант. На екструдер для перероблювання сої. Ходила на курси, писала завдання. Була така рада. Але отримала відмову. Спеціалістка, яка приймала, певно, свиню не бачила. Не знає, що воно таке. З 250 тисяч гривень, що ми хотіли отримати як грант і придбати екструдер, у нас у проєкті лишалося 30 не розписаних під прибуток. Тобто, як плануємо з цієї залишкової суми отримати прибуток. Думали за 30 тисяч гривень купити свиноматку. Первачка може привести двоє поросят, а може і 12. Або і зовсім не привести. Як той прибуток порахувати? Слава Богу, торік була добра ціна на картоплю. Заробили і купили екструдер.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фото авторки
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Хто перший продав, той і виграв: в яку ціну приймають картоплю на Чернігівщині
- Родина з Чернігівщини вирощує равликів: продає в Іспанію
- На пасовище худобу вигнали на два тижні раніше
Ще більше цікавої інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
