У громадах Чернігівщини прощались із захисниками, які загинули на російсько-українській війні. Або померли після важких поранень на фронті.
* * *
24 серпня відійшов у вічність 44-річний Віктор Коваленко з Бахмача. Працював на різних роботах, у бахмацькій РЕМ та Києві. 5 травня 2022 року був зарахований до ЗСУ. Сержант, гранатометник боронив батьківщину в найгарячіших ділянках фронту. На війні отримав кілька тяжких контузій. У жовтні 2023 року за станом здоров’я був звільнений зі служби. На жаль, не зміг відновитися після хвороб, отриманих внаслідок війни.
Віктор Коваленко з Бахмача
* * *
У Корюківці попрощалися з 46-річним Сергієм Чепурком. З 1998 року працював охоронником на фабриці «Слов’янські шпалери». У січні 2024 року чоловік долучився до ЗСУ. Загинув 1 липня 2024 року.
Сергій Чепурко з Корюківки
* * *
На війні поліг 51-річний Олександр Коворотній, капітан поліції полку особливого призначення «КОРД». З ним попрощалися в селі Талалаївка на Ніжинщині.
* * *
34-річний Олександр Іщенко з Ніжина. Працював на будівництві в Ніжині, також брав замовлення в інших містах. У 2013 році Олександр одружився. У 2014 році став батьком доньки, у 2019 — сина. Активно займався дзюдо та рукопашним боєм, їздив на змагання.
25 лютого 2022 року Олександр вступив у ніжинську територіальну оборону. Далі служив у 23-му окремому батальйоні спеціального призначення при президентській бригаді імені гетьмана Богдана Хмельницького.
27 грудня 2022 року загинув під селом Кліщіївка Бахмутської громади на Донеччині. Два роки та вісім місяців вважався зниклим безвісти.
У нього залишились батьки, рідна сестра, дружина, двоє дітей та племінниця.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Ольга САМСОНЕНКО
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Загинув солдат із Чернігівщини - родичів у громаді немає
- Врятував пʼятьох, а сам загинув: у громаді попрощалися із захисником
- «Війна забрала у дітей батька»: у прикордонній громаді загинув захисник, у минулому аграрій