«Коли живеш близько до сільгоспвиробництва, то це поступово затягує. Тож і вибір фаху був очевидним – агрономія. Згодом місцевий підприємець запропонував мені підкріпити теорію практикою у нього. Закрутилося так з 2 курсу», - розповідає Руслан Колесник, який здобуває освіту у Бобровицькому фаховому коледжі імені О. Майнової Національного університету біоресурсів і природокористування України.
Хлопець розповів про пропозицію кураторові групи, а той переговорив із керівництвом коледжу і з’ясувалося, що вимальовується ідеальний варіант навчання за дуальною програмою освіти.
«Я чув, що щось таке є. Але і не уявляв, що це так просто організувати. І що користь від цього просто неймовірна. Адже теорія – це добре; а теорія, підкріплена реальною практикою – це вже досвід. Наразі я вивчаю не лише агрономію, а й агроінженерію, та впевнений, що матиму роботу за фахом. Більше того, уже вливаюся у колектив», - акцентує студент.
Руслан Колесник
Директор Бобровицького фахового коледжу імені О. Майнової Національного університету біоресурсів і природокористування України Андрій Матвієнко зауважує, що навчальні заклади не мають змоги оновлювати техніку. Тож саме в такому форматі сучасне навчання можна бачити не на картинках, а відразу на практиці.
Навчаючись заробляти - можливо
Дуальна освіта – це спосіб навчання, за яким теоретичний матеріал опановується в навчальному закладі з педагогом, а практичне навчання проходить на виробництві.
Такий формат родом із Німеччини. Саме там, ще в минулому сторіччі, запровадили навчання у пропорції 30% теорії, 70% практики.
В Україні «пілот» дуального навчання запроваджувався впродовж 2015-2017 років. І серед областей-першопрохідців була Чернігівщина.
За словами начальниці відділу професійної, вищої освіти і науки Управління освіти і науки ОДА Тетяни Давидової, наразі зазначена форма здобуття освіти запроваджена в закладах вищої та фахової передвищої освіти, а також профтехах. Загалом в області 7 навчальних закладів так працюють.
До прикладу, у Чернігівській політехніці у поточному семестрі з підприємствами укладено 9 договорів про дуальну форму здобуття студентами вищої освіти. 21 фаховий молодший бакалавр здобуває освіту за дуальною формою у Прилуцькому технічному фаховому коледжі та 7 фахових молодших бакалаврів – у Бобровицькому фаховому коледжі.
Чернігівське вище професійне училище, яке доєдналося до такого формату лише у листопаді цього року, на підставі договорів з 8 підприємствами, підготувало 28 верстатників широкого профілю.
Абсолютно всі учасники процесу акцентують на безумовній перевазі такого формату: врахування конкретних запитів підприємств до змісту та якості професійної освіти. Особливо відчутно це стало за часів ковіду та повномасштабного вторгнення, коли теорія стала ще відірванішою від практики, бо сама перейшла в онлайн.
«Університет активно долучає наших партнерів-підприємств до спільного формування освітньої траєкторії тієї чи іншої спеціальності. У нас сформована Рада роботодавців, Рада якості вищої совіти, що дозволяє нам чути підприємців, враховувати побажання і зауваження», – каже Максим Забаштанський, координатор дуальної освіти Національного університету «Чернігівська політехніка»
Максим Забаштанський
Цьогоріч у такий спосіб вперше готували фахівців у галузі енергетики: НУ «Чернігівська політехніка» законтрактувалася з АТ «Чернігівобленерго». За словами директора навчально-курсового комбінату АТ «Чернігівобленерго» Тараса Калюжного, укладено як двосторонній договір про співпрацю між закладом освіти та підприємством, так і тристоронні – АТ «ЧОЕ», НУ «ЧП» та студентами, які вже отримали диплом бакалавра. Вони продовжили навчання на магістратурі зі спеціальності «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка», і в той же час офіційно працевлаштовані в АТ «Чернігівобленерго».
«Один зі студентів працює інженером виробничо-технічної служби, інший – інженером групи автоматизованого управління мережам оперативно-диспетчерської служби (займається розробкою та супроводом DMS-системи). Важливо, що як гарно б студент не навчався в закладі освіти, щоб йому стати фахівцем, необхідно пропрацювати деякий час на виробництві, отримати відповідний досвід», – переконаний Тарас Калюжний.
Тарас Калюжний
Утім, при всіх перевагах дуальної освіти є чимало факторів, які стримують її розвиток в області.
«Підприємці мають побоювання, що вкладуться у підготовку студента, а він не піде працювати до них. Або ж були випадки, коли одне господарство підготувало собі фахівця, а його через деякий час переманив агрохолдинг, бо може запропонувати вищу зарплатню, - зауважує директор Бобровицького фахового коледжу імені О. Майнової Національного університету біоресурсів і природокористування України Андрій Матвієнко. - Не можна також дуальну освіту назвати масовим явищем. Це фізично не має такої потреби: фермер вивчив одного-двох агрономів і це закриває його потребу в кадрах на роки».
Андрій Матвієнко
Каменем спотикання стає й економічна нестабільність підприємств в умовах воєнного часу, відсутність податкових пільг для роботодавців при виплаті заробітної плати здобувачам освіти, відсутність гарантій збереження робочого місця за спеціалістом після завершення навчання.
Такі ж виклики (окрім основного - війни) були в усіх країнах, які впроваджували у себе згадану форму навчання. Врегулювати ситуацію вдавалося завдяки високому рівню зацікавленості держави у розвитку саме такої навчальної програми. Відтак у Німеччині підприємцям частково компенсують вартість оплати праці студентів у період проходження саме цієї програми.
У Швейцарії 75% школярів після 9 класу йдуть у профтехи, що збільшує якісний підбір кадрів для підприємців. В Україні поки треба добре попрацювати над популяризацією профтехосвіти.
"Час Чернігівський" писав про таке:
