З першим снігом і сніговим покровом в мисливських угіддях області починають підгодівлю диких тварин. Взимку від голоду страждають більше вегетаріанці. Хто й не перезимує.
Тому єгері розкладають у спеціально зроблені годівнички сіно, заготовлені на корм віники з кропиви або з молодих пагонів берези, липи, зерно, сіль.
— Як у цьому році? Полювання на час військових дій заборонене. А в годуванні які обмеження?
— Годуємо. Але в зв’язку з військовою агресією, доїхати до кожної годівнички нема можливості, — розводить руками мисливствознавець Новгород-Сіверського району Роман ЗАКЛЕТНИЙ. — Ми підгодовуємо звірів в угіддях філії «Новгород-Сіверський лісгосп». Це 21,5 тисячі гектарів.
На території Семенівської громади ведуться активні бойові дії. Семенівські лісові угіддя межують з росією. Туди не їздимо. По-перше, військові не пускають. По-друге, ті території щодня обстрілюються. Там, де є можливість — вже завезли віники, зерно, сіль.
Наші (колишнього Новгород-Сіверського лісгоспу) мисливські угіддя — на території Узруївського лісництва, охоплюють територію Задеснянського лісництва. Це в районі сіл Чайкіне, Узруй, Об’єднане.
Єгерів пустили в район Чайкіного. Там є годівниці для козулі, лося, для кабана. Ми завезли корм, наповнили годівниці. Тільки частково пускають до узруївських годівниць.
— А біля Грем’яча, Михальчиної Слободи, де постійні обстріли?
— Там мисливські угіддя Новгород-Сіверського УТМР (Українського товариства мисливців і рибалок). Сумніваюсь, що вони туди їздять до годівниць.
— Багато їжі тваринам наготували?
— Віників штук 500 залишилися з минулого року. Плюс 350 ще нав’язали за цей рік. Сіна заготовили п’ять тонн. І тонну вже вивезли тваринам з першим снігом. До цього викладали тільки сіль в солонці. Їх наповнюємо протягом року. Використовується біля десяти п’ятикілограмових лизунців за місяць. Лизунець — це кам’яна сіль одним брикетом.
— А хто лиже?
— Косулі, олені, лосі, — перераховує Роман Анатолійович. — Навіть кабани. Зайці теж сіль люблять. Але їм ми віники солимо. При заготівлі замочуємо в солону воду, і вона залишається на гілочках.
З минулого року є кукурудза. Тоді закупали багато, але не всю вдалося вивезти в ліс через військовий стан. Це в основному їжа для кабанів. Купили ще кукурудзи близько двох тонн. Свою не вирощуємо. Купували в Новгороді на елеваторі і овес з пшеницею вперемішку. Три тонни.
— Приходять зараз до годівниць якісь нові, нетипові для наших лісів звірі?
— Не знаю. Фотопастки познімали.
— Скільки всього «їдалень для диких звірів» в угіддях Новгород-Сіверського лісгоспу?
— Філії «Новгород-Сіверський лісгосп», — не втомлюється поправляти районний мисливствознавець. — 18 годівничок. Плюс чотири майданчики підгодівлі на кабана. Зараз можемо обслуговувати максимум половину.
— Звірів полювати заборонено. А від війни вони гинуть?
— Звичайно. Думаю, і не один-два. Прильоти, міни, розтяжки. Але відслідкувати важко, адже це там, куди нас не допускають. Тому офіційно зафіксованих випадків не було.
Авторка: Олена ГОБАНОВА. Фото з інтернету
