У селі Кувечичі Чернігівського району обговорюють історію, що сталася з 36-річною Наталією НІКІТЧЕНКО. Мати чотирьох дітей уночі поверталася додому, запевняє, її згвалтував 20-річний Євгеній КОЗЕЛ, односелець.
Євгенія застала вдома за п’ять хвилин до того, як за ним приїхала поліція. Мене спочатку він теж прийняв за поліцейську.
— Що, уже приїхали наручники вдягти? — простягнув руки.
— Та ні, я з газети.
— Хух, — зітхнув з полегшенням. — Усе село знає, що я хуліган і вкрасти можу. Крав і кролів, і багато чого. В одних людей перепросив, пробачили. За іншу крадіжку торік Чернігівський районний суд дав три роки з відстрочкою покарання на рік. Нещодавно суд зняв цю відстрочку. Напевно, тепер посадять.
— За згвалтування Наталії?
— Яке згвалтування? Так, я хуліган, але щоб таке скоїти, та ну його в баню. Я ж не зовсім відбитий. Усе було за обопільною згодою. Вона сама того від мене хотіла.
— Та невже?
— О другій годині ночі постукала: «Откройтє, у мене мобільний телефон вкрали». Була нетвереза. Я того телефона й у вічі не бачив. Запропонував відвести її додому.
— А велосипед Наталії залишив собі? Його ж поліція в тебе вдома знайшла?
— Ну і що? Вона в такому стані була, що не могла їхати.
— А чому в жінки руки в синцях були?
— Падала ж і в хаті, і біля. Неврівноважена. Дала мені тютюну, можливо, то конопля була.
— Чому думаєш, що конопля?
— Я знаю, що і як бере, читав… А через день придумала, що я її нібито згвалтував. Та якби це була правда, мене б уже посадили. Але такого не було. Приїхала поліція, написав пояснення.
— Хоча б вибачився.
— І не збираюся. Заявила, що я нібито її ще й побив. Слух пустила, сама собі горя наробила.
— Ти ж ще не сидів?
— Ні. Батько 9,5 років відсидів за вбивство майора міліції. 38 ножових поранень, випалив газовим різаком очі. Це було у 80-х роках. Мати розповідала.
Доки розмовляли, за Євгенієм під’їхало авто з правоохоронцями в цивільному. Підозрюють, що орудував у навколишніх селах, перевіряють на причетність до восьми крадіжок. Кайданок не надягали. Бо не тікав і не опирався. Тут і мати Козла нагодилася: «Куди ви його?». «Є розмова».
Мені ж повторила, що з Наталією все було за згодою.
Сім’я Козел — неблагополучна, з родини вилучили п’ятеро молодших дітей.
— Не хочу й згадувати ту ніч, гидко, — п’є заспокійливу таблетку Наталія Нікітченко. — Синці на руках посходили, а я й досі не можу відійти. Затяг…
— Кричали? Кликали на допомогу?
— Кричи не кричи, коли на дворі ніч, ніхто не почує. Була в подруг, затрималася. Пили каву й спиртне. Десь опівночі рушила додому. Подзвонити своїм не могла, телефон, як на зло, розрядився.
У жінки четверо дітей. Сину Данилу 18 років, працює в столярній бригаді. Дочці Вікторії 17, учиться на перукаря-візажиста. Маша закінчила 9-й клас. Даринці рік і десять місяців. Наталія, незважаючи на чотири вагітності, виглядає молодшою своїх років. У неї стрункі ноги і плаский живіт. «Як дєвочка», — кажуть про неї в селі.
Увечері 17 травня діти були вдома з 40-річним Олександром Світличним, батьком найменшенької.
— Я була без пари, і Саша теж самотній, — продовжує Наталія. — Його колишня дружина виїхала на Луганщину, а потім і в росію. І дітей із собою забрала: Нікіті 14 років, Крістіні 12. Чоловік мене влаштовує у всіх проявах подружнього життя. Я йому ніколи не зраджувала. І секретів між нами немає. Тому і не могла приховати від нього, що зі мною сталося. Вважається, якщо трапляється насильство, жінка винна. А я ще й напідпитку була. Ну як доказати, що не сама, не добровільно?
Отож прийшла і все як було розповіла. Олександр спочатку сильно кричав, сварився. Потім з розумінням поставився. За що йому дуже вдячна. Казав, що приб’є Козла. Та я переконала цього не робити. Сказала: «Тебе ж посадять, а він ходитиме либитиметься».
Сашко викликав поліцію. Пішли до того Козла. Мій велосипед там знайшли, а його три дні шукали. Він селом ходить, розповідає, що до нього полізла. Ніхто й уявити не може, як мені важко від цього на душі.
40-річного Олександра СВІТЛИЧНОГО знайшла на полі, якраз скручував сіно в рулони. Працює трактористом у місцевому сільгосппідприємстві.
— Олександре, ви з розумінням поставилися до ситуації з дружиною, так у реальному житті не часто буває.
— Вона не гуляща. Не маю підстав не вірити, адже знаю її дуже давно.
— Тому і не побоялися взяти з трьома дітьми?
— А чого боятися? І першу дружину Валю теж з трьома взяв. Її чоловік помер. Двох спільних нажили. Я працюю, і вона стала в Київ на заробітки їздити. Наче мала б заробляти, та коли не приїде додому, просить: «Дай грошей». Я і запідозрив нечисте. А згодом зізналася, що в неї з’явився інший. Повідомила, що подає на розлучення. Ми прожили більше десяти років. Відпустив. У соцмережах написала: «Я счастлива, что россиянка». Ну, і Бог з нею.
— Часто жінки приховують, що над ними поглумилися, ваша дружина — ні.
— А як би вона не призналася? Прийшла о четвертій ранку, руки в синцях, заплакана. Сказала, що після того, що сталося, блукала городами. Наталія ж поїхала велосипедом до подруги накопати квітів. Дружина мовчки лежала майже добу. Я не міг не відреагувати і повідомив у поліцію.
* * *
— Від жінки надійшла зустрічна заява, що не потребує допомоги поліції, — повідомила Наталія СЛАБЕНЯК, речниця Головного управління Нацполіції в області.
* * *
Очевидно, розслідування не буде.
Всі номери "Вісник Ч" тут: Ваш улюблений «Вісник Ч» відтепер у гаджетах
Джерело: "Вісник Ч" від 15 червня 2023 року, авторка Валентина ОСТЕРСЬКА. Фото автора та з інтернету
