44-річному Олександру Католіку, уродженцю Тупичева, за викрадення і вбивство 40-річного Артема Соколка Деснянський районний суд Чернігова дав 10,5 років тюрми. І зобов’язав сплатити державі 8833 гривні за проведені по справі експертизи.
А 40-річному Миколі Головану зі Смичина на Городнянщині за викрадення і незаконне позбавлення волі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, — два роки перебування у виправному центрі та сплатити 3962 гривні за залучення експертів. Матеріали стосовно їх подільника Євгена Стрелка виділені в окреме провадження.
Католіка мобілізували 16 березня торік. І як головного сержанта призначили командиром міномета. З Голованом він був знайомий лише день.
13 травня минулого року Голован прийшов додому до Стрелка. Там був і Олександр Католік. Невдовзі туди прийшов 59-річний Василь Хоменко і попросив у Стрелка пляшку пива для зятя Артема Соколка. Дядько жалівся, що зять час від часу вимагає гроші, б’є його та його дочку. Односелець пляшку пива дав і запропонував поїхати до Хоменка додому. Зайшли до веранди. Католік і Соколко схопилися за грудки. Католік бив. Дав трохи і Голован. Пояснювали, за що. Стрелок не бив. Згодом поїхали в Дібрівне, відвозити Католіка на службу. Аж тут зателефонував односелець і сказав, що Соколко побив тестя, бігає селом із сокирою та ножем, шукає їх. Повернулися. У селі Артема не зустріли, отож знову поїхали до нього додому.
— Мене в хату не впустили, що там творили — не бачила, лише чула, як Артем вищав, бо його били. Тепер у дітей немає батька, — пригортає шестирічного Вову і трирічну Надю 32-річна Юлія ХОМЕНКО, вдова. — На дворі Католік бив Артема прикладом автомата, раз вистрелив угору. А потім чоловіка затягли в машину і повезли. Один його черевик лишився у веранді, а другий знайшли згодом неподалік старого кладовища. Додому Артем не вернувся ні того вечора, ні наступного дня. Я ходила до Стрелка, він мій однокласник, питала, де Артем. Та нічого конкретного не казав. Мовляв, висадили і пішов. Діти плачуть: «Де папа?» Звернулася до поліції. На п’ятий день знайшли тіло за селом, неподалік кладовища, — побитий і застрелений у голову. Лежав у покривалі і трохи прикиданий. Так розповідали ті, кого кликали понятими.
— І справді Артем бив тебе і батька?
— Мене ніколи. На батька сварився, бо той нічого не хотів робити. А чоловік їздив на роботу і в Київ, і до Чернігова. Він електрик. Артем з Горлівки Донецької області. Познайомилися по інтернету. Він був після тюрми. Приїхав до мене у 2016 році. Стали жити. Не розписувалися, але обох дітей, які народилися, на себе записав. Їх дуже любив, подарунки, солодощі купував. Раніше діток у нього не було. Та і дуже схожі вони на нього.
— За що сидів?
— Питала. Відповів: «Воно тобі не треба». Без Артема нелегко. Сина треба в школу збирати. Це ж гроші. А я не можу оформити на малих пенсію по втраті годувальника. Не вдається знайти відомості про його стаж. Знайомі, з якими працював легально і нелегально, не кажуть, в якій фірмі працював у столиці.
— А самій піти на роботу?
— У селі для мене немає.
— До декрету десь працювала?
— Ні. Рано вийшла заміж. Доньці Вікторії нині 14 років. Я недовго пожила в чоловіка в Дібрівному, не склалося. Лишила йому дитину. Тепер, коли дочка їде в школу, бачимося. Вона зве мене «тьотя». Долю сина Артема, якому зараз десять, не знаю. Його в мене забрали, коли вчився ходити. Відвезли в Прилуки в дитбудинок. Коли жили з Соколком, планували поїхати, знайти його і повернути в сім’ю. Та до цього так і не дійшло.
Підтримки чекати нізвідки. Сестра вбитого чоловіка — на окупованій території. Отримую на малих як малозабезпечена, та то невеликі гроші.
Подробиці вбивства розписані у вироку, — виносить судове рішення Юлія.
Там сказано, що Католік нині виведений поза штат. І вину не визнав. Мовляв, Соколко потягнув за автомат Калашнікова, а він випадково зачепив курок. Проте експерти спростували цю захисну версію. Куля ж поцілила в скроню. До того ж, ніщо не заважало затримати та доставити Соколка до поліції або ж викликати поліцію на місце події, оскільки фаза активних бойових дій на території Чернігівської області у травні 2022 закінчилася, і всі правоохоронні органи працювали в штатному режимі.
Один зі свідків на суді розповів, що Католіка відрядили в його підпорядкування для ремонту техніки. Він повернувся приблизно о 21.00 з автоматом АКС-74 у стані алкогольного сп’яніння. Пояснив, що друзі привезли речі, і він з ними їздив у село Смичин.
Проте Голован, котрий визнав вину повністю, розповів суду, хто, як і скільки бив жертву. Як він і Католік посадили Соколка між собою на заднє сидіння. Коли везли дорогою, матюкали його, а він нахилив голову, просився, аби не били.
Коли приїхали до кладовища, Голован відійшов до вітру. І почув постріли. Повернувся, побачив, що Соколко мертвий. У нього почалася паніка. Зі Стрелком вони стали розпитувати Католіка, що сталося. Він обернувся до них з автоматом і сказав, що свідки довго не живуть. Після чого вони з Стрелком накрили труп покривалом і відтягли, аби було де розвернутися машині. Вивозили з метою полякати. Наміру доставити Артема в поліцію не було. Наступного дня після пережитого він ліг у лікарню. Через кілька днів до нього прийшли поліцейські.
В обох засуджених є право оскаржити вирок.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Валентина ОСТЕРСЬКА, фото автора
Читайте ще матеріали із "Вісника":
