25 березня гімн України лунав у Норвегії по-особливому. Цього дня чернігівка Олена Костевич завоювала золоту медаль на чемпіонаті Європи з кульової стрільби - виборола нагороду у стрільбі з пневматичного пістолета з відстані 10 метрів.
Олена була єдиною представницею України на континентальній першості і втретє за свою спортивну кар’єру стала чемпіонкою Європи. Витрати на участь у змаганнях взяла на себе норвезька федерація стрільби. Уперше поряд із спортсменкою не було її тренера – Ігоря Чередінова – та членів команди. Однак стрільчиня зазначає, що відчувала їх підтримку на відстані. Надзвичайно тепло зустріли її глядачі та навіть суперники.
«Багато разів під час змагань бачила перед собою картинки бойових дій. Мене це надихало на перемогу. У фінальній частині змагань всі глядачі щиро вболівали за мене. Це додало впевненості, щоби здобути бажану перемогу», — каже Костевич.
Вона з перших днів, активно розповідала про реальні події в Україні, висловлювала свої почуття.
Часу Чернігівському Олена розповіла: вражена тим, як її рідні з росії, які минулі роки гостювали в Україні, трактують війну.
«На жаль, вони сприймають своє телебачення, як Біблію», - каже чемпіонка.
Спортсменка зазначає, що в Чернігові залишилося чимало близьких їй людей, які мужньо тримаються в умовах війни. Сама ж Олена шукає варіанти підтримати Батьківщину за кордоном.
«Українці стали настільки згуртованими. Нас підтримує світ. Якщо на початку було складно організувати трансфер чи зібрати певну суму, зараз це повністю налагоджений процес. Єдине, що до Чернігова дістатися неможливо, але я впевнена, що скоро і туди доїде все необхідне», — резюмує Костевич.
На Чернігівщині народилися чемпіони Європи, світу, олімпійські чемпіони. З першого дня повномасштабного вторгнення росії чимало спортсменів стали активними помічниками Батьківщини на всіх фронтах. Хтось досі гордо підіймає український прапор на змаганнях і доносить правду щодо росії на світовій арені; хтось перераховує значні кошти для допомоги армії або ж сам купує амуніцію захисникам; хтось особисто пакує і розвозить необхідне до укриттів, де ховаються мирні мешканці; а дехто і сам взяв зброю до рук.
Футболіст Андрій Ярмоленко, який наразі грає за англійський Вест Гем та членом збірної України, завжди був щедрим на подарунки для рідного Чернігова. Він підтримував розвиток спорту у місті, а тепер активно долучився до укріплення нашої армії.
За «ніштяки» для розвідників футболісту подякував голова Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус.
До слова, Ярмоленко у матчі 29-го туру АПЛ отримав найвищу оцінку в команді. Каже, забивати на футбольному полі його надихають українці. В одному з інтерв’ю зауважив:
«Я сказав собі: просто виходь і бийся. Бийся, як твій народ»
Не відстають від іменитого колеги й нинішні та колишні гравці ФК «Десна». Гроші на потреби ЗСУ надали Євген Селін, Артем та Денис Фаворови, дружина Андрія Гітченка, Андрій Федоренко та інші. Активним є і тренерський склад, і фанати клубу.
«Точний підрахунок зібраного зроблю вже після перемоги. Але наразі це значно більше 100 тисяч гривень, - зазначає представник пресслужби “Десни”Дмитро Дорошко, який став волонтером.— Кошти витрачаємо на те, чого потребує 1-ша окрема танкова бригада. Уже доставленіо тепловізори, квадрокоптер, прилади нічного бачення,планшети, генератори, різні дрібницю типу зарядних пристроїв та інше».
Публічною є і волонтерська робота біатлонної спільноти регіону. Зокрема, знана спортсменка, а нині – перший заступник голови Чернігівської обласної ради, Ніна Лемеш, а також тренери Микола та Жанна Зоц активно працюють у Чернігові.
До цієї ж справи, але у більш спокійнішому місці, долучилася і їхня колежанка Валентина Цербе-Несіна, чоловік якої пішов у військо.
Валентина звернулася із закликом «піднятися з колін» і заявити про свою позицію до Олени Зубрилової - біатлоністки з білорусі, яка родом з України.
25 лютого Цербе-Несіна особисто вітала її з днем народження.
«Тоді ми говорили про її рідних, зокрема доньку, яка в Києві, та маму на Сумщині. А наступного, як грім, вона на відкритті траси поруч з Лукашенком, — розповідає Валентина, — Тоді я написала їй, що вона, як донька, як мама, має просити, вимагати у президента білорусі не сприяти рашистам. Вона прочитала. Досі мовчить».
Спілкувалася Валентина Цербе-Несіна і з іншими колегами з колишніх радянських держав. Співчувають, але досить обережно.
У цей час паралімпієць Дмитро Суярко виборював нагороду у відкритій естафеті в Пекіні. Згодом він відкрив збір коштів на відбудову зруйнованої росіянами лижної бази в Чернігові.
Емоційне відео з кадрами руйнування рідного Чернігова записав біатлоніст Артем Прима.
“Біатлоністи мусять боротися на змаганнях, проте тепер ми беремо справжню зброю у свої руки для захисту нашої країни”, - такими титрами завершується це емоційне відео.
До лав захисників України став і український олімпійський чемпіон Олександр Волков. Свої перші кроки у баскетболі він теж робив у Чернігові. Окупанти зруйнували в місті його батьківський дім.
Втрати спортивної Чернігівщини
«В усіх тимчасово окупованих населених пунктах області було зруйновано або суттєво пошкоджено спортивну інфраструктуру. В обласному центрі знищеніо об’єкти, на яких могли проводитися змагання загальноукраїнського рівня. Через постійні обстріли було складно підрахувати масштаби усіх збитків, однак і так зрозуміло, що це колосальні втрати. Зокрема рашисти «звільнили» область від Чернігів-Арени та стадіону імені Гагаріна, лижної бази та приватного сучасного тенісного корту», - зазначає директор департаменту сім’ї, молоді і спорту Чернігівської ОВА Андрій Шемець.
На жаль, окрім будівель, спортивна спільнота Чернігівщини втрачає і своїх Героїв.
Захищаючи Україну на Донеччині, героїчно загинув відомий на Чернігівщині футболіст Сергій Шестак: нападник і бомбардир футбольного клубу “Єдність” (Чемер, Козелецький район), багаторазовий переможець всеукраїнських змагань з футболу серед учасників АТО в складі ФК “Зеніт” (Золотоноша, Черкаська область).
Герою було 33 роки. У нього залишилася дружина і маленька донечка.
Срібний призер Кубка світу з кікбоксингу, 22-річний Євгеній Звонок, записався до ТрО Чернігівщини, хоча й не мав військової підготовки. Загинув 3 березня від авіаудару у школі №18 в Чернігові. Його знайшли під завалами.
Маючи ДЦП, Максим Ус подолав ультрамарафон (100 км) та увійшов до Книги рекордів України. Але війна забрала в нього найдорожче – 10-річного сина Дмитрика. Хлопчик отримав поранення внаслідок артобстрілу багатоквартирного будинку. Уламки влучили дитині в голову. Хлопчик підтримував життя тиждень. Відлетів янгол, не прийшовши до тями. Дружина Максима отримала серйозне поранення ноги.
***
За час підготовки матеріалу стало відомо про те, що в бою з окупантами загинув 25-річний боксер Юрій Ворона.
Із хорошого: Чернігів нарешті розблоковано. Гуманітарна допомога вже доїжджає і до звільнених від окупантів сіл та містечок області. Та роботи для ЗСУ і рятувальників чимало: розміновувати території, розбирати завали. Ніхто не розслабляється.
Спортсмени, які стали волонтерами та захисниками, теж продовжують свою нову справу.
