24 листопада в Чернігові, у церкві Михаїла і Федора, попрощалися з 38-річним Сергієм Лисюком, військовим, з Коропа. Поблизу Авдіївки Донецької області його автівка наїхала на міну. 16 днів лікарі боролися за життя воїна, але 22 листопада серце зупинилося.
Сергій Лисюк був заслуженим майстром спорту України з кікбоксингу, шестиразовим чемпіоном і призером чемпіонатів світу та Європи. Працював викладачем кафедри фізичної підготовки Академії Державної пенітенціарної служби.
— 6 листопада зранку Сергій разом з побратимами на машині потрапив під артилерійський обстріл під Авдіївкою. З’їхали трохи з дороги і заднім колесом натрапили на міну, — розповідає Олена БІБІК, дружина. — Сергія далеко відкинуло від машини. Забій усіх внутрішніх органів. Шматок м’яса на руці вирвало. Ногу відірвало відразу. Чоловік був увесь час у свідомості, навіть казав побратимам, як і куди краще накласти турнікети. Але втратив багато крові, до двох літрів. Другу ногу і руку ампутували вже в лікарні.
Лікарі боролись за його життя
Олена Бібік з Прилук, колишня біатлоністка. Зараз працює зі спортсменами з вадами здоров’я. Синочку Максиму дев’ять років.
— У лікарні коханого тричі повертали до життя. Лікарі в один голос сказали: «Аби він не був спортсменом, не мав таке міцне здоров’я і витривале тіло, помер би першого дня. Травми несумісні з життям». А він чіплявся за кожен прожитий день. Але програв цей бій через 16 діб..., — сумує Олена. — Увесь час Сергій був у реанімації на апараті штучної вентиляції легень. У Дніпрі його виводили зі штучного сну на три дні. Намагався щось сказати, але трубки заважали. Очі були веселі, ніби жартує зі мною.
— Ваші знайомі після поранення відкрили збір коштів на банку (картку) для реабілітації Сергія. Зібралася чимала сума, зараз це 934 тисячі 840 гривень. Куди плануєте витрати?
— Вдячна всім за підтримку. Мій телефон не замовкав. Частину грошей я вже перекинула на лікування Анатолія Шовкуна, який був із Сергієм у тій машині. Він у важкому стані, але при свідомості. Планую ще перевести йому грошей. Решту синочок хотів витратити на безпілотник для тієї групи, де служив батько. Але хлопці відмовляються брати такий подарунок. Як би не було, ці кошти планую витратити на допомогу і реабілітацію іншим військовим.
— Сергія не брали у військо, — продовжує вдова. — Він не служив в армії. У 2021 році була важка операція на колінному суглобі, зв’язки розірвані. Більш ніж пів року не міг ходити. Шукав можливості, як поїхати на фронт. І знайшов. Мобілізувався на початку жовтня 2022 року. Тримав оборону в районі Бахмута, Запоріжжя, Авдіївки. По три місяці не виходили з «нуля». Хоча батькам казав, що він у спокійному місці. Не хотів їх засмучувати.
Таких кікбоксерів більше немає в області...
— Брат завжди захищав слабких. Був прикладом не тільки для мене, а й усіх спортсменів Коропщини, — згадує 33-річний Володимир ЛИСЮК, двоюрідний брат. — У школі я теж, дивлячись на Сергія, займався кікбоксингом. Але сил і бажання не вистачило йти далі, кинув.
— Сергій був шестиразовим чемпіоном світу. Таких кікбоксерів більше немає в області. Завзятий, кропіткий. Міг сам десятьох чоловік покласти, — розповів 78-річний Дмитро ПИРОЖОК, директор чернігівського міського центру «Спорт для всіх».
— Сергій — єдиний на Коропщині заслужений майстер спорту, — сказав 57-річний Володимир ЛУЧКО, сусід батьків Сергія Лисюка, начальник відділу сім’ї, молоді та спорту Коропської селищної ради.
Таких похорон Чернігів не бачив давно. Більше тисячі людей прийшло попрощатися з Сергієм Лисюком. Аби вклонитися герою, стояли в черзі біля церкви понад годину.
Авторка: Ольга САМСОНЕНКО. Фото автора
"Час Чернігівський" писав про таке: У Чернігові поховали Олексія Дяговця: 6 років служив в поліції, а потім долучився до лав ЗСУ
