Міст у селі Гайворон Дмитрівської громади, що на Бахмаччині, відновлений і знову проїзний. 12-метровий міст над річкою Басакова (притока Ромена) з’єднував дві частини села Гайворон. А також Дмитрівську і Парафіївську громади.
Відкривав шлях на Сумщину. Тому росіяни, тікаючи з села, міст зруйнували.
— Це сполучення навпростець до Конотопа Сумської області, — уточнює 57-річний Валентин Бойко, голова Дмитрівської громади. — Якщо з Дмитрівки їхати до Конотопа через Гайворон цим мостом, то виходить 40 кілометрів. А якщо через Бахмач, то всі 100. Дуже багато транспорту їде навпростець. У напрямку на Прилуки, на Ічню. Веде пряма дорога на Київ, якою і йшли орки.
Розстріляли вони його 1 квітня. Збиралися відходити, російський танк заїхав у зону відпочинку біля річки і звідти зробив чотири постріли. Прострелили металеві конструкції, що тримали міст. Зайшла наша бригада ЗСУ, кілька одиниць встигли проскочити порушеним мостом, і він завалився 2 квітня.
Аж тут приїжджають військові будівельники з Конотопа (з Держспецтрансслужби Міністерства оборони України) відбудовувати міст у Батурині. Ми з ними зв’язалися, губернатор погодив. Я поспілкувався з їх командиром Богданом Бондарем. Дуже сподівалися на допомогу. І вони приїхали в Гайворон. Проживання, забезпечення всіма необхідними матеріалами, починаючи з саморізів і закінчуючи металом і бетоном,треба було організувати за наш кошт. Допоміг фермер Анатолій Бойко, директор фермерського господарства «Зернівка» з Яготина і мій старший брат. Він дуже патріотично налаштований. Виділив близько пів мільйона гривень і цього нам вистачило на всі витрати будівництва моста. Техніка була військовою (ну й ми трохи допомагали), зарплату вони отримували від держави. Зробили швидко.
Потім за кошти держбюджету (виділили з ОВА), поклали асфальтове покриття, зробили поручні, встановили знаки. Повністю запустили міст 4 серпня. Тепер ще треба підремонтувати метрів 300 асфальтної дороги біля мосту, бо ті тварюки розбили повністю. Не будемо чекати, поки хтось зробить. Частково дороги в громаді ми вже підлатали власними силами і коштами з державного резервного фонду.
— Сердечки на мосту — чия ідея?
— Наша. Василь Горлач, директор птахопідприємства в селі Щуча Гребля, вигнув металеві труби, ми прикріпили. Уже й замочки молодята повісили.
Джерело: "Вісник Ч" від 8 вересня 2022 року
