Чернігівський апеляційний суд дав п’ять років тюрми З7-річному Роману Дудку, інспектору сектора реагування патрульної поліції Сновського відділення. Йому інкримінували частину 2 статті 365 Кримінального кодексу (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, що супроводжувалося насильством). Санкція статті — від трьох до восьми років ув’язнення.
Також суд позбавив Дудка звання капітана поліції і права найближчі три роки займати посади в правоохоронних органах. І зобов’язав сплатити за лікування потерпілого сновській лікарні 12564 гривні та 6327 гривень обласній.
Як все було: з метріалів справи
Потерпілий, 36-річний Михайло КОВАЛЕНКО, — житель Сновська. У суді розповів, що 14 січня 2020 року о 21.50 повертався з магазину на мопеді «Ямаха». Назустріч їхала машина з увімкненим дальнім світлом фар. Він мигнув, щоб той переключив світло фар. Побачив, що це поліцейський автомобіль. Розвернувся і почав рух за ним. Михайло був без мотошолома, тому звернув з дороги в бік вокзалу, щоб заховатись. Згодом помітив, що за ним хтось біжить. Подумав: сторож. Рушив і раптом ззаду отримав удар у праве плече. Позаду на мопед застрибнув чоловік, який правою рукою вхопив Михайла за шию (прийом удушення) і намагався скинути з мопеда. То був Роман Дудко. Коваленко впізнав його при світлі вуличних ліхтарів. Кулаком лівої руки Роман бив Михайла в ліву скроню.Так вони проїхали 300-400 метрів до перехрестя неподалік магазину «Люкс», де ледь не збили перехожого.
Поліцейський продовжував бити в голову. Шапка сповзла Коваленку на очі, він не зміг впоратися з керуванням. Михайло знову отримав удар в скроню і знепритомнів. Коли отямився, був у крові.
Знайомий відвіз Коваленка додому. А мопед привів свідок-перехожий. Удома Михайлові стало зле, тому його відвезли в лікарню. Зробили комп’ютерну томографію. Вона показала відкриту черепно-мозкову травму з переломом лівої скроневої кістки, забій головного мозку з крововиливом, парез лицевого нерва зліва, травматичний отит. Крім того було діагностовано закритий перелом лівої ключиці зі зміщенням уламків, перелом лівої лопатки без зміщення. Спочатку Коваленка лікували в Сновську, потім у Чернігові.
Суд
Дудко вини ні під час слідства, ні в суді не визнав. Стверджував, що не бив Коваленка, той упав з мопеда сам. І звернувся із заявою лише 19 лютого.
Коваленко пояснив, що не відразу написав у ДБР за станом здоров’я. Дуже погано почувався та не міг повноцінно розмовляти через ушкоджений лицевий нерв. Тоді не мав на меті когось покарати, лише вижити.
Двоє колег-поліцейських свідчили на користь Дудка. Проте твердження були спростовані матеріалами справи. Як виявилося, екіпаж патрульних не доповів начальству, що Дудко накоїв. Не склали жодних протоколів про адміністративне правопорушення, зокрема на Коваленка за те, що їхав без шолома. За висновком службового розслідування, у діях Дудка знайшли ознаки дисциплінарного проступку, тому звільнили зі служби.
Ото пораділи мужики-водії, котрі не раз оскаржували в судах матеріали, складені Дудком.
Щорський районний суд, який у першій інстанції розглядав справу Коваленка, не звернув достатньої уваги на докази і 28 квітня визнав Дудка невинуватим та виправдав його. Колегія суддів в апеляції вказала на це й оголосила новий вирок.
Що розповів потерпілий
— Коли Щорський суд прийняв таке рішення, вони чомусь думали, що я його не оскаржуватиму. Приїздили разів п’ять, намагалися переконати, що я нічого не докажу, — пригадує Михайло Коваленко. — Умовляли відмовитися від обвинувачення. Сказав поліцейському: «Компенсуй мені за чеками витрати на лікування і подай заяву на звільнення зі служби». Відмовився. Сказав: «З поліції не піду». Тепер і йому строк і двом його товаришам доведеться відповідати за неправдиві свідчення. Буде кримінальне провадження. Хочу, аби все за законом, адже за ці три роки стільки пережив.
90 днів лікувався. Втратив 30 відсотків працездатності. Тепер на все життя в мене інвалідність (третя група). Я не чую на одне вухо, ключиця зрослася так, що тепер одне плече нижче іншого.
Спочатку винуватець вирішив, що йому нічого не буде. Коли я звернувся в ДБР, приїхав слідчий і пішов до трьох патрульних, а не до мене, заявника. Потім мінялися слідчі. А двоє крайніх, що приїхали, два тижні жили в Сновську. Оці все ретельно дослідили. Вони ходили між людьми і слухали відгуки про поліцейських. Місто невелике, хто перевертень у погонах, усі знають.
Патрульні у формі не раз приїздили до мене додому. У дворі стоять камери, усе зафіксовано. Просили заяву забрати, гроші пропонували. Умовляли, аби вийшов до повороту, подалі від камер. На диктофон мене записували, хотіли повернути так, нібито я в них вимагаю гроші. Мій адвокат порадив: «Ніяких домовленостей. Хоче йти на мирову угоду, нехай сплачує компенсацію за лікування й офіційно підписує документи».
Коли не змогли мене спровокувати, намагалися тиснути, на чомусь підловити. Наприклад, родичі запросили нас з дружиною на свято до ресторану. А в місті ж багато камер, сидить черговий у відділку, бачить, машина виїхала. І пішов екіпажу сигнал. Женуться за нами. Дивляться, а за кермом не я, а дружина. Сина недавно зупинили, їхав на мопеді без шолому і документів, думали мене зачепити. Дзвонять: «Приїзди». «Оформляйте, як положено», — відповів. А скільки разів мене намагалися підловити хоч на якомусь порушенні. Не вийшло. Тоді взялися за близьких і друзів, аби на мене вплинули. Чіплялися: то підсвітка номера не горить і його, бачте, не видно за 20 метрів, то одна фара яскравіше іншої світить, то буксирувального троса немає.
— Михайле, вас же спочатку і слухати не хотіли. Як вдалося добитися правди?
— На жаль, якщо немає грошей, то немає сенсу і починати. Самотужки, без толкових правників нічого не доб’єшся. Особливо в колишніх районах, де всюди кругова порука. Ті, хто вирішує людські долі, думають: якщо гроші є, то все є. Але Бог бачить…
— До слова, про гроші. У вироку нічого не сказано, що Дудко має сплатити за спричинену матеріальну і моральну шкоду.
— У суді першої інстанції заявляв позов на 300 тисяч гривень. Тепер на підставі нового вироку буду звертатися до суду в цивільному порядку і вимагатиму відшкодування. Адже тільки на лікування в мене пішло десь 117-121 тисяча гривень. А ще ж спричинена і моральна шкода.
* * *
Вирок вступив у силу 15 листопада, і правоохоронці його мають виконати. Взяти Дудка і відвезти до колонії в Макошиному. Та часто буває так, що людина лишається на волі, доки не буде рішення Верховного Суду. У засудженого є три місяці, аби оскаржити вирок апеляційного суду.
Авторка: Валентина ОСТЕРСЬКА, "Вісник Ч"
