6 січня в Ніжині за новим календарем священники Олександр Юрченко та Михаїл Якубів Православної церкви України освячували воду. Людей прийшло вдвічі більше, ніж минулого року.
— Для батюшки це свято, як жнива для аграрія, — жартує Михаїл Якубів, настоятель храму святої Покрови. — Богослужіння почали з шостої ранку. О восьмій ранку отець Олександр святив воду біля церкви, я поїхав на озеро. Ставочок у мікрорайоні Космонавтів. Він уже і пересох. Але не порушуємо традицію і освячуємо в ньому воду з 1997 року. Уперше, у 1996 році, вирішили освятити воду в Острі. Зробили ополонку, ішли хресною ходою. А наші «друзі» в ту ополонку кинули мертвого пса. Довелося воду святити поряд, у каструлі. Наступного року пішли на озеро. Думав, цього року нікого і не буде, але прийшли. Чоловіків, за відомими причинами, було менше.
О дев’ятій ранку почали літургію в храмі. Після знову освячували воду. Незважаючи на погоду, лапатий сніг люди йшли потоками. Удвічі, а то й утричі було більше, ніж минулоріч. Разів чотири чи п’ять освячували воду. Є криничка на колесах, в яку вміщається 400 літрів води. Святили і в бочках. За раз святили близько двох тонн води. Багато приходило зі своєю водою, і її освячували. Але більшість ішла з пустою тарою, набирали в нас.
Олександр Юрченко, батюшка храму Святої Покрови, освячує воду
— Скільки кубів набрали ніжинці, лічильник на воду є?
— Ніколи про це не задумувався. Лічильник звичайно є, наступного року скористаюся порадою.
О першій дня поїхав освячувати воду до «Зеленої садиби «У Дорофея». За Ніжином. Приватна територія з озером, лазнею і басейном. Завжди збирається багато людей. Цього року в басейн пірнали наші військові. Роздяглися раніше. Доки я читав молитви, хвилин десять стояли на морозі. Стояли мужньо, справжні воїни. Як тільки їх благословив, пострибали в басейн.
Кожного року освячую мінімум 8-10 ставочків. До вечора їздив від ставка до ставка. Додому повернувся замерзлий, обморожений, — сміється — Люди, несподівано для мене, легко перейшли на новий календар. 25 грудня було багато колядників, 31-го була коза, Меланка. А 1 січня о п’ятій ранку вже засівали. Можливо, і 13-го прийдуть. Для них я ще тримаю подаруночки. Пускати в хату не буду, бо вже щедрували-засівали. Але без гостинця не залишу.
Авторка: Юлія Семенець, "Вісник Ч"
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Церковні свята в нові дати: коли йти до церкви і не працювати на городі
- Чи були у громадах масові гуляння на Купалу?
- Православні свята: день пам’яті св. князя Михайла та боярина його Федора
