Про це 1 квітня повідомив військовий-чернігівець Сергій Прима.
«Кажуть Герої не вмирають, але, на жаль, вони гинуть, щоб ви могли жити далі. Спочивай з миром Kalmykov Yury».
Юрій був відомим у місті підприємцем, волонтером, людиною, яка стала до зброї у перші години повномасштабного вторгнення, захищаючи місто, що стало йому рідним - Чернігів.
Подробиць загибелі воїна родина, друзі та побратими не розголошують. Юрист Юрій Шеремет коротко зазначив, що захищаючи Батьківщину від рашиських загарбників на сході загинув земляк Юрій Калмиков. Згодом користувачі уточнили - загинув під час виконання бойового завдання.
«Людина з великої літери - добрий, надійний, освічений, інтелігентний і "справжній"! З перших годин вторгнення добровільно пішов у лави ЗСУ на захист рідної Чернігівщини! А потім Донбас...На жаль уходять найкращі! Спочивай у Мирі Друже "Калмичок"! Царство Небесне і наша Світла памʼять! Вдячність і Слава Герою!».
Вікторія Калмикова, дружина, керівник ветеранського проєкту «Серцевір»:
«Колись в іншому житті...Ти назавжди залишишся в моєму серці, в моїй душі... Боляче... не вірю, але...
Ми обов'язково зустрінємось, обіцяю».
Син - підприємець Олександр Калмиков:
«Мій герой, любий тато! Не можу повірити, як страшний сон! Найстрашніший день у моєму житті. Ти пішов героєм, захищаючи свою сім'ю, свою країну! Мій приклад у житті, яким чоловіком має бути кожен! Як важко повірити, що тебе більше не обійму і не почую! Не зміг тебе я вберегти, пробач мені!».
Олександр з батьком Юрієм Калмиковим
Побратим Панас Маслійник:
«Юрій був організатором першого для мене турніру з високоточної стрільби... Спочивай з миром, друже. Ми продовжимо».
Побратим Влад Трейтяк:
«…мені дуже щастить з людьми, що оточують мене. Свого часу мені випала честь навчатися у дійсно найкращих представників своєї справи.
Таким і був наш брат Калмик.
Він був найкращим не тільки як професіонал, а і як звичайна людина. Завзято передавав свїй величезний досвід молодому поколінню.
Наш, як ми всі любили казати, «дядя Юра» завжди із задоволенням приходив на допомогу. Дуже відкрита і позитивна людина, що навчила нас багатьом мудрим речам.
На жаль, сьогоднішнім ранком, виконуючи бойове завдання, наш брат Калмик загинув. Найбільша втрата для всієї команди і для мене особисто.
P.S. дядя Юра, я завжди з величезним захопленням спостерігав за вашою роботою. Безмежно вдячний вам за знання і досвід, що передавали мені весь цей час. Дуже бракуватиме ваших жартів…Гордий був працювати з вами! Гордий продовжувати вашу справу!
Ви завжди живий у моєму серці…».
Влад Трейтяк і Юрій Калмиков
Останній допис Юрія у соцмережах датований 22 березня.
«Сьогодні вранці, коли я зупинився на перехресті на червоне світло, по пішохідному переходу йшла літня жінка. Побачивши військову машину, вона підійшла, простягнула мені руку, в якій була квітка, і мовила такі слова: «Візьміть квітку і хай Вам щастить, повертайтеся живими додому. У мене син зник безвісти під Ліманом». Сука війна».
"Час Чернігівський" писав про таке:
