Михайло-Коцюбинська та Добрянська громади дуже різні, однак об’єднані одним районом – Чернігівським. А ще і там, і там проходили російські війська. Зараз обидві громади оговтуються, розставляючи пріоритети згідно воєнного часу та, на щастя, вже без окупантів на своїй землі.
Михайло-Коцюбинська ТГ міцно взялася за ПРООН
Майже увесь час спроб наступу на столицю Михайло-Коцюбинською громадою, що за 20 км від Чернігова, рухалися колони ворожої техніки, згодом там осіли росіяни. Наслідки їх перебування передбачувано жахливі: зруйноване житло, інфраструктура. Із цим усім доводиться якось вправлятися зараз.
Опорний заклад громади - Михайло-Коцюбинський ліцей - був накритий потужним обстрілом. Тоді загинула одна з працівниць. Та жертв могло бути набагато більше, на той момент у підвалі перебувало чимало людей. Вщент знищені кілька кабінетів, повилітали вікна, зруйновано дах.
Однак на наступний день після обстрілу місцеві мешканці прийшли рятувати ліцей: розбирали завали, переносили вціліле, забивали вікна, латали дах. Після вигнання орків, спільними зусиллями виконавчої влади та місцевого самоврядування зробили все, щоб врятувати будівлю від руйнування. Та для повної відбудови треба 60 млн гривень. Їх збиратимуть на благодійному футбольному матчі в Лондоні, в якому братимуть участь Андрій Шевченко та Олександр Зінченко (амбасадори благодійної організації United24). Спортсмени вже також побували в закладі та навіть поганяла м’яча з місцевими дітлахами.
«Попри все нам вдалося налагодити навчальний процес. Більш того, активно працює освітній простір. Також є проєкт «Модульних класів», за які беруться фінські партнери, ЮНІСЕФ передав ноутбуки» , - ділиться директор ліцею Микола Шпак.
Микола Шпак
Втім, ключову роль у поверненні життя в громаду відіграла Програма розвитку ООН (ПРООН). Михайло-Коцюбинська ТГ підписала відповідний меморандум з Програмою ще у 2018 році. Заплановане тоді довелося змінювати.
«Дуже важлива спільна робота – це актуалізація Стратегії Михайло-Коцюбинської територіальної громади в умовах повоєнного відновлення й розвитку. З цим допомогли фахівці ПРООН. А також нам вдалося потрапити до кількох напрямків фінансової та технічної підтримки програми», - розповідає заступник голови громади Марина Галько. Зокрема вона зазначає, що завдяки ПРООН вдалося організувати безпечний простір для дітей у приміщенні, що об’єднує кілька установ бюджетної сфери. Також активно йде робота за напрямком «Громадська безпека та соціальна згуртованість»: громада отримала для місцевої пожежної команди у селі Пакуль шість комплектів одягу та набір інструментів, а також дві системи відеоспостереження для Дніпровського та Ковпитського старостинських округів. Нещодавно отримали і спецтранспорт для надання соціальних послуг маломобільним та вразливим категоріям населення.
Марина Галько
«Технічна та матеріальна підтримка – це дуже цінно. Однак хочу звернути увагуна іншу сторону співпраці, результати якої не помацаєш руками відразу. Це про вудочку, а не про рибу. Фахівці ПРООН проводять низку тренінгів з різних тем. Навчають стратегічному плануванню, фандрейзенгу, розбудові громадянського суспільства», - розповідає Марина Галько.
І це вже має плоди. У січні цього року в громаді з’явилася ГО «Сігма».
Олена Маслова
«В ГО поки лише три особи, та вже є перший проєкт, що допоможе закладу освіти. Люди поки насторожені, бояться не впоратися, тому не поспішають долучатися. Однак, я впевнена, що як тільки побачать результат – це неодмінно змотивує», - ділиться голова ГО Олена Маслова, яка, до речі до громади переїхала в 2015 з Донецька.
Оговтується від місячної окупації і найбільше підприємство – виробник пластівців, що працює здебільшого на експорт. Наразі завантаженість виробництва трохи більше 80%. І це дуже обнадійливий показник.
«Окрім проблем, які додала війна, а по Михайло-Коцюбинській громаді ворог пройшов добряче, додаткові завдання постали через весняну повінь. Зокрема, довелося вишукувати посівний матеріал та роздавати людям. Та спільно ми впоралися. Впораємося і з іншим», - оптимістично налаштований начальник Чернігівської РВА Андрій Попик.
Добрянка налагоджує соціальну інфраструктуру, аби заманити/повернути кадри
Добрянська громада вважай на самому кордоні з білоруссю. Ворог пройшов транзитом. Загалом без значних руйнувань - якщо говорити про інфраструктуру. А от з економікою та кадровим потенціалом громади, яка була повністю на рейках міжнародної траси, тепер складно.
Андрій Попик
«Одна з нагальних потреб мешканців Добрянської громади – це ЦНАП. Приміщення нього уже знайшли, зараз потрібно вирішити певні юридичні аспекти з його передачі. Спільними зусиллями з громадою вдалося довести до ладу укриття в школі в Нових Яриловичах. А от в самій Добрянці над цим треба ще попрацювати», - розповідає Андрій Попик.
Громада значно втратила в фінансах, адже тепер тут не працюють АЗС, а акциз – хороші гроші. Наразі місцевий бюджет витягує надходження податку на доходи фізичних осіб. У розпалі туристичний сезон – красиві озера роблять своє.
Багато сподівань громада покладає на державну субвенцію, зокрема аби побудувати укриття в освітніх закладах.
«Дуже важливо налагодити освітній процес. Віднедавна запрацював садочок, до осені треба підтягнути школи. Щоб батьки могли працювати, діти мають бути прилаштовані», - акцентує голова громади Світлана Бицько.
Світлана Бицько
Також вона зазначає, що віднедавна в громаді працює дві аптеки, налагоджується робота Укрпошти, на місцевому стадіоні організовують дозвілля для дітей та молоді. Не оминають увагою і донори. Зокрема британські благодійники надали набори для медика: близько 80 різних позицій, включаючи ліки, перев’язувальний матеріал, шовний матеріал, розчини.
Теоретичну та практичну підтримку надає фінансована ЄС Програма U-LEAD з Європою. Також громада має партнерство з однією з польських гмін.
Створення комфортних умов життя – частина плану з повернення або залучення кадрів.
«Найбільше багатство, безцінний ресурс – це люди. Тож варто робити все, аби в нашій громаді залишалися, до нас поверталися або переїздили», - акцентує Світлана Бицько.
"Час Чернігівський" писав про громади:
