Час Чернігівський

Не шкодить
Такую річ і записать,
Бо се не казка, а билиця,
Або бувальщина, сказать.
(Т. Шевченко).

Він жив на землі довго-предовго, так що аж забув про те, що колись і він був добрим. Не можна сказати, що він не любив добрих речей, він ними захоплювався, він милувався легкістю і неповторністю всього, що існує. Інколи він навіть хотів доторкнутися до тендітної квітки чи барвистого метелика, але в цю мить він бачив лише свої брудні руки, огрубілі від злоби. Його тоді ще більше дратувало все прекрасне. В ці моменти він із щоразу більшим ентузіазмом ламав і нищив багато чудових речей і мріяв, що скоро увесь світ стане таким бридким і гидким, як він.

Колись дуже давно, коли в нього вперше з’явилася ця ідея, він подумав, що зможе створити власний бридкий, брудний світ, де не буде місця прекрасному. Його фантазія вже вимальовувала картини «Світу-без-радості-та-краси». Але він так і не зміг нічого створити…

Для втілення його мрій завжди була потрібна якась чудова красива річ. Тоді він вже знав, що робити: він її ламав, бруднив і трощив, він використовував її зовсім не для того, для чого вона була сотворена. Так у «Світ-гармонії-та-щастя» проникло зло. Часто воно було зовсім непомітне, але невтомно в наполегливо розхитувало весь порядок.

Згодом перед ним постала нова проблема – жодна красива і прекрасна річ не хотіла бути потворною, вона шукала в собі сил, щоб виправити спотворення, повернути первісну гармонію. Саме тоді він отримав ім’я… Він зрозумів, що не може діяти відкрито, тому почав творити карикатури. Майстер карикатур мандрував світом і до всього, що є добрим додавав свою «ложку дьогтю».

«Світ-гармонії-та-щастя» не відразу зрозумів цієї хитрості… Тут жили різні люди: одні покірно приймали у своє життя речі, зіпсуті злом, інші намагалися вибирати те, що зіпсуте лише трошки, але були й ті, які знали і пам’ятали справжню вартість гармонії і щастя. Ці сміливці розпочали невтомну боротьбу. Вони відновлювали зіпсуті речі, не дозволяли злу ламати те, що їм належить. І вони перемогли – Майстер карикатур їх боявся, він здалеку оминав таких людей, бо вони знали, ким він є насправді.

Таким противником для Майстра карикатур став Святий Миколай. Своєю добротою він зумів на тисячоліття та мільйони кілометрів поширити справу добра і краси.

Миколай зазнавав різних переслідувань: на нього творили комерційні карикатури під іменем «Санта» чи атеїстичні замінники - «Дєдушки Морози»; його добру місію перетворювали у яскраві шоу… Але знищити потугу добра не може ніхто!

Та Майстер карикатур не покинув своїх брудних справ… Він і досі мандрує світом і псує все, що потрапить в його руки. Які його успіхи? Все залежить від того, кого він зустріне в своїй дорозі. Думаю, що ви вже його впізнаєте і не дозволите скалічити свій «Світ-гармонії-та-щастя».

Невдовзі будемо згадувати пам’ять Святого Миколая Угодника, покровителя усіх потребуючих. Запрошую вас віднайти у собі цю незламну силу добра і принести радість хоча б одній людині, покаліченій карикатурою Майстра!